1. Словник української мови у 20 томах

наламуватися

НАЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

1. Призвичаюватися до чого-небудь, набувати навичок у чомусь.

Має він .. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів (С. Васильченко);

Зіна, що вже добре наламалась у панських покоях, чула своїм нутром моє мужицьке походження і не поспішала, як іншим, прислужувати мені за столом (Б. Антоненко-Давидович);

Коваль іноді вмів таки вплести модне слівце; наламався в цьому, бувши ще в Полтаві (М. Рильський, пер. з тв. М. Гоголя).

2. тільки 3 ос. Змінюватися щодо тембру й діапазону, ставати іншим (про чоловічий голос).

Голос [юнака] уже наламується на баритон (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наламуватися — нала́муватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наламуватися — див. звикати Словник синонімів Вусика
  3. наламуватися — -уюся, -уєшся, недок., наламатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Звикати, призвичаюватися до чого-небудь. 2》 Змінюватися щодо тембру і діапазону, ставати іншим (про чоловічий голос). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наламуватися — ЗВИ́КНУТИ перев. з інфін. (набути звички робити що-небудь), ЗВИ́КТИ, ПРИВИ́КНУТИ розм., ПРИВИ́КТИ розм., НАВИ́КНУТИ розм., НАЛАМА́ТИСЯ розм., ЗВИ́КНУТИСЯ рідко, ЗВИ́КТИСЯ рідко. — Недок.: звика́ти, привика́ти, навика́ти, нала́муватися, звика́тися. Словник синонімів української мови
  5. наламуватися — НАЛА́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Звикати, призвичаюватися до чого-небудь. Має він.. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів (Вас., І, 1959, 229). Словник української мови в 11 томах