налив

СІК (рідина, що міститься в клітинах рослин); ПА́СОКА (цукриста рідина); МОЛОКО́ (білуватий сік деяких рослин); НАЛИ́В поет. (сік, яким наповнюються плоди чи зерно). Там, де відривався хвостик (ягоди), з'являлася червона кисло-солодка краплинка вишневого соку (А. Шиян); Береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком (М. Рильський); Сизий налив плоду стоїть під тонкою шкіркою, що не має жодної зморшки (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налив — нали́в 1 іменник чоловічого роду наливання нали́в 2 іменник чоловічого роду пухлина Орфографічний словник української мови
  2. налив — -у, ч. 1》 Дія за знач. наливати, налити 1). 2》 Набухання від припливу соків (про плоди, зерно і т. ін.). || поет. Сік, яким наповнилися плоди чи зерно. 3》 вет. Пухлина на нозі у коня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налив — НАЛИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. налива́ти, нали́ти 1. Пляшки для наливу готової продукції мають бути добре очищені й вимиті (з навч. літ.). 2. Набухання від припливу соків (про плоди, зерно і т. ін.). Жито спідсподу жовте, не стає сили для наливу (К. Словник української мови у 20 томах
  4. налив — НАЛИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. налива́ти, нали́ти 1. Пляшки для наливу готової продукції. 2. Набухання від припливу соків (про плоди, зерно і т. ін.). Жито спідсподу жовте, не стає сили для наливу (Горд., II, 1959, 322); Гречка.. Словник української мови в 11 томах