налюбуватися

НАМИЛУВА́ТИСЯ ким, чим, рідше на кого-що, з кого-чого (перев. із запереченням н е — досхочу, до повного задоволення помилуватися ким-, чим-небудь), НАЛЮБУВА́ТИСЯ ким, чим, на кого-що, НАДИВИ́ТИСЯ на кого-що, НАЧУДУВА́ТИСЯ на кого-що, рідше кому, чому, розм. — Недок.: надивля́тися. Намилувавшись сплячим, Бульба пробирався далі тісною вулицею (О. Довженко); Надворі така краса весняна, що ні надивитися на неї, ні налюбуватися (О. Маковей); Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Ірина Вільде). — Пор. 1. любува́тися, наті́шитися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налюбуватися — налюбува́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налюбуватися — -уюся, -уєшся, док., ким, чим, на кого – що, часто з запереч. не, ні. Досхочу, вволю помилуватися, порадуватися ким-, чим-небудь. || Любуючись, задовольнятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налюбуватися — НАЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим, на кого – що. Досхочу, вволю полюбуватися, помилуватися ким-, чим-небудь. Хто втерпів би не зостановиться, щоб налюбуватися тією чарівною красою?... Словник української мови у 20 томах
  4. налюбуватися — НАЛЮБУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., ким, чим, на кого — що, часто з запереч, н е, н і. Досхочу, вволю помилуватися, порадуватися ким-, чим-небудь. Хто втерпів би не застановиться, щоб налюбуватися тією чарівною красою?... Словник української мови в 11 томах
  5. налюбуватися — Налюбуватися, -буюся, -єшся гл. = налюбувати. Словник української мови Грінченка