нальотчик
БАНДИ́Т (людина, що займається бандитизмом); ГА́НГСТЕР, НАЛЬО́ТЧИК розм. (той, хто бере участь у збройних нападах на квартири і т. ін. з метою пограбування). Вантажник Григорій задумався. Сваритися з Мишкою Япончиком — королем одеських бандитів, нальотчиків і контрабандистів — поки що не годилося (Ю. Смолич). — Пор. 1. грабі́жник, 1. розбі́йник.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нальотчик — нальо́тчик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- нальотчик — НАЛЬО́ТЧИК, а, ч., розм. Той, хто бере участь у нальотах, перев. з метою пограбування; грабіжник. – В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг нальотчиків (А. Словник української мови у 20 томах
- нальотчик — НАЛЬО́ТЧИК, а, ч., розм. Той, хто бере участь у нальотах з метою пограбування і т. ін.; грабіжник. Вантажник Григорій задумався. Сваритися з Мишкою Япончиком — королем одеських бандитів, нальотчиків і контрабандистів — поки що не годилося (Смолич, V, 1959, 37). Словник української мови в 11 томах