1. Орфографічний словник української мови

нальотчик

нальо́тчик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нальотчик — НАЛЬО́ТЧИК, а, ч., розм. Той, хто бере участь у нальотах, перев. з метою пограбування; грабіжник. – В пожежному порядку вже організовано кілька ватаг нальотчиків (А. Словник української мови у 20 томах
  2. нальотчик — БАНДИ́Т (людина, що займається бандитизмом); ГА́НГСТЕР, НАЛЬО́ТЧИК розм. (той, хто бере участь у збройних нападах на квартири і т. ін. з метою пограбування). Вантажник Григорій задумався. Словник синонімів української мови
  3. нальотчик — НАЛЬО́ТЧИК, а, ч., розм. Той, хто бере участь у нальотах з метою пограбування і т. ін.; грабіжник. Вантажник Григорій задумався. Сваритися з Мишкою Япончиком — королем одеських бандитів, нальотчиків і контрабандистів — поки що не годилося (Смолич, V, 1959, 37). Словник української мови в 11 томах