1. Словник синонімів української мови

налучитися

НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки — не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся), НАХОПИ́ТИСЯ розм.; ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАЛУЧИ́ТИСЯ розм. рідше (випадково, несподівано). — Недок.: нахопля́тися, трапля́тися, підверта́тися, наверта́тися, налуча́тися. Тимка стало тягнути вниз, і хто його знає, чим би це все закінчилось, та нагодився на ту хвилю Джмелик на човні (Григорій Тютюнник); Дав мені один пан у пику, а я причинив двері, щоб свідки не нагодилися, та й наклав йому здачі (Л. Яновська); — Цитьте-но, цитьте, Іванихо! ..А то тут, знаєте... пани... ще хто нахопиться, буде й мені й вам (Леся Українка); Тут самим нічого їсти, а, борони боже, трапиться гість, тоді чим хоч приймай (М. Коцюбинський); — Отак закінчить (секретар) з одним, а тут і хтось інший уже підвернеться. От вам і пропав обід, уже вечерять пора... (В. Кучер); Підождім трохи, може, хто навернеться (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. насти́гнути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налучитися — налучи́тися дієслово доконаного виду випадково з'явитися розм. Орфографічний словник української мови
  2. налучитися — див. налучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налучитися — НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. налучитися — НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. налучитися — Налуча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. налучитися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г. Словник української мови Грінченка