1. Словник синонімів української мови

налучити

ОПИНИ́ТИСЯ (з'явитися де-небудь несподівано або випадково; виявитися в незручному, невигідному становищі), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ПОПА́СТИСЯ, НАЛУЧИ́ТИ розм., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ) діал.; ПІДПА́СТИ (стати залежним від кого-, чого-небудь). — Недок.: опиня́тися, потрапля́ти, попада́ти, попада́тися, налуча́ти, підпада́ти. Вода ринула через борт, рибалки опинилися у воді (Ю. Яновський); Од того часу.. народ знов опинився в неволі в панів (І. Нечуй-Левицький); Нудатов вперше потрапив у таку екзотичну обстановку (З. Тулуб); Машина, проскочивши фронтову зону.., раптом потрапила під артилерійський обстріл (В. Кучер); Дай жінці волю, сам попадеш у неволю (прислів'я); От там, край очерету яма, коли б на неї не налучить (Панас Мирний); Вона так несподівано вчинилася обік Фрузі, що ся.. аж злякалася, побачивши її (І. Франко); Після першого поділу Польщі у 1772 році Галичина підпала під гніт Австро-Угорської імперії (з журналу). — Пор. 1. потрапля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налучити — налу́чити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. налучити — див. налучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налучити — НАЛУ́ЧИТИ див. налуча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. налучити — НАЛУ́ЧИТИ див. налуча́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. налучити — Налуча́ти, -ча́ю, -єш сов. в. налу́чити, -чу, -чиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить, прицѣливаться, прицѣлиться, направлять, направить. Не налучу ніяк ниткою у вушко. Конст. у. 2) Попадать, попасть на что. Налучила (царівна) на скелю, проломила корабель. Александров. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка