1. Словник української мови в 11 томах

налучитися

НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налучитися — налучи́тися дієслово доконаного виду випадково з'явитися розм. Орфографічний словник української мови
  2. налучитися — див. налучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налучитися — НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. налучитися — НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки — не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся), НАХОПИ́ТИСЯ розм.; ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАВЕРНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. налучитися — Налуча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. налучитися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г. Словник української мови Грінченка