налучитися

налучи́тися

дієслово доконаного виду

випадково з'явитися

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налучитися — див. налучатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. налучитися — НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. налучитися — НАГОДИ́ТИСЯ (прийти, прибути куди-небудь, з'явитися десь непередбачено, випадково, але до речі, вчасно або навпаки — не до речі для того, до кого хтось прийшов, кому хтось зустрівся), НАХОПИ́ТИСЯ розм.; ТРА́ПИТИСЯ, ПІДВЕРНУ́ТИСЯ розм., НАВЕРНУ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. налучитися — НАЛУ́ЧИТИСЯ див. налуча́тися. Словник української мови в 11 томах
  5. налучитися — Налуча́тися, -ча́юся, -єшся сов. в. налучитися, -чуся, -чишся, гл. Прицѣливаться, прицѣлиться. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки. Полтавск. г. Словник української мови Грінченка