намивати
НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. — захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.); НАМИ́ТИ (про воду — нанести течією, хвилями ґрунт). — Недок.: нано́сити, наганя́ти (наго́нити рідше), нагорта́ти, наміта́ти, навіва́ти (наві́ювати), надува́ти, намива́ти. Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський); Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки (І. Нечуй-Левицький); Пішли чорні бурі.. Намете, нагорне і в колодязь, не один день потім мине, доки.. вибереш весь той намул (О. Гончар); "Майстро (вітер) віятиме, — сказав він, — коли б дощу не навіяв..." (Ю. Яновський); У полі гуляв вітер. Крутив поземкою, ..надував замети та перевали (Ю. Збанацький); Після кожної повені в гирлі річки намиває цілі гори піску. — Пор. 1. нагрома́дити, 2. нести́.
Значення в інших словниках
- намивати — намива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намивати — -аю, -аєш, недок., намити, -ию, -иєш, док., перех. 1》 Мити що-небудь у якій-небудь кількості. 2》 Наносити течією води, хвилями. 3》 спец. Створювати земляні споруди земснарядами. || Укладати ґрунт за допомогою водяного струменя земснаряда. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намивати — НАМИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., чого, що. 1. Мити що-небудь у якій-небудь кількості. – Намий помідорів відра зо три. Будемо сік давити (Люко Дашвар). 2. Наносити що-небудь течією води, хвилями. Острови .. Словник української мови у 20 томах
- намивати — НАМИВА́ТИ, аю, аєш, недок., НАМИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех. 1. Мити що-небудь у якій-небудь кількості. 2. Наносити течією води, хвилями. 3. спец. Створювати земляні споруди земснарядами. Словник української мови в 11 томах
- намивати — Намива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. намити, -ми́ю, -єш, гл. Намывать, намыть. Словник української мови Грінченка