намлинкувати

НАКАЧА́ТИ що чим, що в що (наповнити що-небудь повітрям, рідиною тощо за допомогою насоса або іншого приладу); НАПОМПУВА́ТИ (звичайно за допомогою помпи); НАМЛИНКУВА́ТИ що в що, діал. (звичайно про повітря); НАГНІТИ́ТИ що в що (за допомогою потужних насосів, компресорів і т. ін.). — Недок.: нака́чувати, кача́ти, напомпо́вувати, помпува́ти, млинкува́ти, нагніта́ти. Накачати шину; Дівчина похапцем накачала в казан води (О. Донченко); Кинеться (Олексій) до колодязя, що перед хатою, і напомпує повне корито води (П. Куліш); Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху (повітря) не намлинкував до ями? (І. Франко); Червонофлотці поволі нагнітали помпами повітря в шланги, проведені до водолазів (М. Трублаїні).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намлинкувати — намлинкува́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. намлинкувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. 1》 Навіяти (про очищення зерна). 2》 Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намлинкувати — НАМЛИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., чого, діал. 1. Навіяти (про очищення зерна). Намлинкувати зерна. 2. Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь. – Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху [повітря] не намлинкував до ями? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. намлинкувати — НАМЛИНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. 1. Навіяти (про очищення зерна). 2. Накачувати, нагнітати повітря куди-небудь. — Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху [повітря] не намлинкував до ями? (Фр., І, 1955, 135). Словник української мови в 11 томах