намножити

ЗБІ́ЛЬШУВАТИ (робити більшим за кількістю, розміром і т. ін.), ПОБІ́ЛЬШУВАТИ рідше, ДОДАВА́ТИ, ПРИБІ́ЛЬШУВАТИ розм., ДОБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., ПІДДАВА́ТИ розм.; ПРИМНО́ЖУВАТИ, МНО́ЖИТИ, ПРИБІЛЬША́ТИ діал. (значно збільшувати); ПІДСИ́ЛЮВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, ПІДСИ́ЧУВАТИ діал. (про силу, потужність); ПІДВИ́ЩУВАТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДІЙМА́ТИ, НАГАНЯ́ТИ розм. (перев. про ціну, оплату); НАРО́ЩУВАТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. про темпи, силу і т. ін.). — Док.: збі́льшити, побі́льшити, дода́ти, прибі́льшити, прибі́льшати, доба́вити, приба́вити, підда́ти, примно́жити, намно́жити, підси́лити, поси́лити, підсити́ти, підви́щити, підня́ти, підійня́ти, нагна́ти, нарости́ти, піднести́. — Посівні площі треба збільшувати. Але це зараз не може бути генеральною лінією. Треба збільшувати врожай (М. Чабанівський); Пісня до роботи додає охоти (Леся Українка); Декому здалось, що не тільки не зменшили панщини, але ще прибільшили (І. Нечуй-Левицький); — Ми примусимо атом давати електричну енергію, рухати криголами,.. множити врожаї наших нив і садів (Н. Рибак); — На мою думку, немає ніяких підстав підвищувати вам зарплату (О. Донченко).

НАРОДИ́ТИ кого (про жінку або самицю тварини — дати життя дитині чи дітям або маляті чи малятам), РОДИ́ТИ, УРОДИ́ТИ (ВРОДИ́ТИ), ПОРОДИ́ТИ рідше, ЗРОДИ́ТИ рідше, СПОРОДИ́ТИ розм., ЗНАЙТИ́ (НАЙТИ́) розм., РОЗСИ́ПАТИСЯ ким, розм.; СПОВИ́ТИ поет., ПОЯВИ́ТИ заст. (про жінку); ВИ́ВЕСТИ (про тварину); ПРИВЕСТИ́, ПРИНЕСТИ́, ВИ́ПЛОДИТИ, СПЛОДИ́ТИ рідше (щодо тварини — стилістично нейтральне, щодо жінки — розм. або зневажл.); НАПЛОДИ́ТИ, РОЗПЛОДИ́ТИ, НАВОДИ́ТИ, НАМНО́ЖИТИ рідше (щодо тварини — розм., щодо жінки — розм. або зневажл.: народити яку-небудь, звичайно велику, кількість дітей або малят); НАЛУПИ́ТИ вульг. (дітей). — Недок.: наро́джувати, роди́ти, виво́дити, приво́дити, прино́сити, випло́джувати, плоди́ти, розпло́джувати, намно́жувати. Вона прагне бачити дітей, що їх народила і виплекала (Л. Смілянський); Хижая вовчиця у своїм гнізді смердючім родить хижих вовченят (І. Франко); Моя мати вродила мене сиротою (Ю. Яновський); Породила Мотря за три роки трьох синів (Панас Мирний); Мати спородила його серед мовчазних снігів (П. Загребельний); Сова кричить... "Се якась дівка знайде дитину" (Ганна Барвінок); Ми молили собі у Господа хлопчика, а молодиця розсипалась дівчинкою! (О. Стороженко); Сповила убога мати сина В Моринцях на нашій Україні (М. Рильський); Бог дасть появити дитину, — готові няньки (Ганна Барвінок); — Що нам Бог дає за рік? Га? Корова, сама знаєш, щороку приводить теля, конячка — дає лоша, вівця — окочується ягнятком (М. Стельмах); Вона мало не щороку приносила йому то сина, то дочку... (С. Чорнобривець); (Відьма (приспівує):) Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти. Наплодила, наводила, Та нема де діти (Т. Шевченко); — Ні до чого вам діла нема. ..Хай матерів ґвалтують поганці, а сестер та наречених продають у гареми розплоджувати татарчат (З. Тулуб); — Прожили ви не менший за мій вік, а помрете, й сліду по вас не зостанеться. Налупили дітей, та що з того? (Л. Яновська).