намозолювати
НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив (Петько), як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідло нам'яло коневі спину. — Пор. 1. ти́снути.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- намозолювати — намозо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- намозолювати — -юю, -юєш, недок., намозолити, -лю, -лиш, док., перех. Натирати мозолі. Намозолити очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- намозолювати — НАМОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., що. Натирати мозолі на чому-небудь. – Сідайте, сідайте з нами, – застрибав на одній нозі по хаті Кирило, – чим багаті, тим і раді. Словник української мови у 20 томах
- намозолювати — намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. (Горніг:) Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Фразеологічний словник української мови
- намозолювати — НАМОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Натирати мозолі. ◊ Намозо́лювати (намозо́лити) о́чі (з запереч, не оче́й) кому — набридати своєю присутністю або показуванням чого-небудь багато разів. Словник української мови в 11 томах