намозолювати

намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. (Горніг:) Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Я б їм дещицю показав. Я б їм очі намозолив отими всіма голодними пустками (Леся Українка); Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла та винесла в хижу (М. Коцюбинський); // Привертати до себе увагу, нагадувати про щось. Дмитро входить засніжений, з недобрим поглядом, міцно стуленими вустами.— Знову хутір очі намуляв, нагадав усю кривду! — зітхає (мати) (М. Стельмах). намозо́лювати о́чі, із запереч. Не слід намозолювати очей людям (М. Руденко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намозолювати — намозо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намозолювати — -юю, -юєш, недок., намозолити, -лю, -лиш, док., перех. Натирати мозолі. Намозолити очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намозолювати — НАМОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., що. Натирати мозолі на чому-небудь. – Сідайте, сідайте з нами, – застрибав на одній нозі по хаті Кирило, – чим багаті, тим і раді. Словник української мови у 20 томах
  4. намозолювати — НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. — тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ (НАМУ́ЛИТИ), СТЕ́РТИ підсил., НАМ'Я́ТИ розм., ПОШМУГЛЯ́ТИ розм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). — Недок. Словник синонімів української мови
  5. намозолювати — НАМОЗО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЗО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Натирати мозолі. ◊ Намозо́лювати (намозо́лити) о́чі (з запереч, не оче́й) кому — набридати своєю присутністю або показуванням чого-небудь багато разів. Словник української мови в 11 томах