наперекір

НАПЕРЕКІ́Р (усупереч бажанню кого-небудь), НАСУ́ПРОТИ розм.; НАВПАКИ́, ВПО́ПЕРЕК (УПО́ПЕРЕК) розм., НА́КРИ́ВО розм., НА́СТОРЧ розм., ПОПЕРЕ́К розм. (перев. із сл. говорити, сказати і т. ін.); НА ЗЛО́ (щоб завдати кому-небудь неприємностей). Він (мул) тяг сани, хоч на них сідало десятеро, і тяг з упертістю.., щоб тільки зробити наперекір, на зло (І. Багмут); Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади... Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний); — Це ж такий, що слово впоперек скажеш — і задушить на дорозі (Григорій Тютюнник); Ніхто не зважиться накриво слово сказати Олексію Івановичу (Панас Мирний); Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не скаже (Панас Мирний).

НЕЗВАЖА́ЮЧИ НА прийм., із знах. в. (ужив. з позначеннями предметів, явищ і т. ін., що могли б перешкодити, але не перешкодили якійсь дії або стану), ПО́ПРИ із знах. в., ПРИ з місц. в., НЕВВАЖА́ЮЧИ НА заст., ВСУ́ПЕРЕЧ (УСУ́ПЕРЕЧ) з дав. в., підсил., НАПЕРЕКІ́Р з дав. в., підсил., НАВПАКИ́ з дав. в., підсил. рідше, МИ́МО з род. в., діал. Незважаючи на роки, — а їх уже назбиралося у Миколи Григоровича біля шістдесяти, — він був настільки життєрадісний, наче ровесник Юрія Михайловича (М. Томчаній); Попри всі злигодні і турботи переднього краю Хома навіть погладшав (О. Гончар); — При всій своїй відмінності ці всі плани об'єднує страх перед майбутнім (М. Стельмах); Лице його, невважаючи на признаки великої втоми і тільки що відбутої далекої подорожі, дихало здоров'ям (І. Франко); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємницю (О. Гончар); Контральто Антоніни Павлівни і.. Костів тенор — сплелися в чудному, може, й навпаки всяким музичним законам, дуеті (Дніпрова Чайка); Біле як сніг волосся покривало йому голову, яку старець, мимо дуже старого віку, носив просто вгору (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наперекір — (проти бажання) всупереч// на зло. Словник синонімів Полюги
  2. наперекір — наперекі́р прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. наперекір — пр., всупереч, накриво, насупроти, д. навкір, навкірки. Словник синонімів Караванського
  4. наперекір — присл. 1》 Протилежно до того, чого можна було б сподіватися чи бажати. 2》 у знач. прийм., з дав. в. Уживається з назвою осіб, предметів, явищ, процесів, усупереч яким що-небудь здійснюється, відбувається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. наперекір — хохл. (наперекор) всупереч всупереч, всупроти, див. напротив Словник чужослів Павло Штепа
  6. наперекір — НАПЕРЕКІ́Р, присл. 1. Протилежно до того, на що треба було б сподіватися або чого можна було б бажати; навпаки, на зло. А Грицько, як нарочито – не тільки не слухає, а ще і наперекір робить (Панас Мирний); Юза скаржилася на нікчемне своє життя. Словник української мови у 20 томах
  7. наперекір — піти́ наперекі́р кому, чому, Не погодитися з ким-, чим-небудь, виступити проти когось—чогось. — Е, буде тяганина! .. — мовив Півненко понуро. — А що ти хотів, Тихоне, як така сила наперекір пішла (А. Головко). Фразеологічний словник української мови
  8. наперекір — Наперекі́р, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. наперекір — НАПЕРЕКІ́Р, присл. 1. Протилежно до того, чого можна було б сподіватися або бажати. А Грицько, як нарочито — не тільки не слухає, а ще і наперекір робить (Мирний, IV, 1955, 78); Він [мул] тяг сани, хоч на них сідало десятеро, і тяг з упертістю.. Словник української мови в 11 томах
  10. наперекір — Наперекір нар. Наперекоръ, вопреки. Невесела думка наполягла на її чоло, наперекір веселій природі. Левиц. І. 339. Словник української мови Грінченка