1. Словник синонімів української мови

наполягтися

ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм., ПОСТА́ВИТИ заст., ПРИРА́ДИТИ діал.; ЗАПОВЗЯ́ТИСЯ, ЗАВЗЯ́ТИСЯ розм., НАПОЛЯГТИ́СЯ розм., НАПОСІ́СТИСЯ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм. рідко, НАПОВРА́ТИТИСЯ діал. (твердо вирішити здійснити що-небудь). — Недок.: вирі́шувати, виріша́ти рідко поклада́ти, постановля́ти, ріша́ти, вимишля́ти, прису́джувати, поріша́ти, нава́жувати. — А ми вирішили тікати на батьківщину (З. Тулуб); Вони.. постановили тікати з села на далекі сахарні (І. Нечуй-Левицький); Соломія рішила покористуватись вільним днем та грошима й забігти в Галац — купити Остапові теплу одежинку (М. Коцюбинський); Як виміркував, так і зробив (І. Франко); Павло визнав за краще промовчати (А. Головко); Самі вони були малописьменні, а дочку поклали будь-що вивести в люди (П. Панч); Положили, щоб Оксану одбити в ляха того ж самого вечора (Марко Вовчок); Пішла вона до сусідів Поради просити... Присудили сусідоньки У наймах служити (Т. Шевченко); Їхати з ними учителькою їх дочки рішитись не могла б без великої крайності (Леся Українка); — Ми оце порішили отаманом його поставити (Панас Мирний); (Золотницький:) Я наважив одружити Яся з Наталкою (Б. Грінченко); (Омелько:) Нараялись ми прохати вас, щоб знов прийняли нас на цю зиму у вашу господу (М. Кропивницький); Химочка поставив для себе — вийти в поле цілим селом (Г. Епік); Діти прирадили власне цього дня зробити собі спільну прогулянку (І. Франко); Меланія мовби навмисне заповзялася розвінчати всі його творчі задуми (О. Гончар); Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля, завзявся відплатити йому (І. Франко); Наполігся пан одібрати у мене землю (Словник Б. Грінченка); Вона мене напосілась із світу зігнати (С. Руданський); Гриць навратився не дотикатися до страви (С. Добровольський). — Пор. заду́мати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наполягтися — наполягти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наполягтися — [напол'агтис'а] -л'ажус'а, -л'ажеис':а, -л'ажеиц':а, -л'ажуц':а; мин. -поул'ігс'а, -л'аглас'а; нак. -л'аз'с'а, -л'ажтеис'а Орфоепічний словник української мови
  3. наполягтися — -яжуся, -яжешся, док. Твердо вирішити домагатися від кого-небудь виконання чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наполягтися — НАПОЛЯГТИ́СЯ, я́жуся, я́жешся, док. Наполегливо домагатися чого-небудь. Усе ж наполігся Яцько-партизан – завжди твердий був на своєму – переконав Махтеїху, що “до мислі, до любові” йому тільки вона (Є. Кротевич); Наполігся пан одібрати у мене землю (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. наполягтися — НАПОЛЯГТИ́СЯ, я́жуся, я́жешся, док. Твердо вирішити добиватися від кого-небудь виконання чогось. Усе ж наполігся Яцько-партизан — завжди твердий був на своєму — переконав Махтеїху, що "до мислі, до любові" йому тільки вона (Крот., Сини.., 1948, 47); Наполігся пан одібрати у мене землю (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. наполягтися — Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка