наприкінці

НАПРИ́КІНЦІ́ (після всього, у кінці всього), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ розм. рідше, ПІД КІНЕ́ЦЬ, НАСА́МКІНЕЦЬ, НАПОСЛІ́ДКУ розм. рідше, НАПОСЛІ́ДОК розм. рідше. — І взагалі, хлопче, — звернувся (дядько) наприкінці до небожа. — Ходи до мене частіш (А. Головко); — Старий давно вже не бачив онучат, а завтра теж свято, то притьопа. — Так зважила Одарка наостанку (Л. Яновська); — Військо вірних козаків повинно стати силою, перед якою мусить тремтіти яничарська орда.. — сказав наостанці Потьомкін (С. Добровольський); — А зараз ти маєш виступити. Ще два-три промовці, і тоді ти — насамкінець (Ю. Смолич); — Може, тут мені посватаєте якусь бойову дівчину? — пожартував (Тарас) напослідку і весело засміявся (І. Ле); Мовчазливий Ковиль-свідок Сказав напослідок: "Ось покинь ти, пане-брате, Стрибання прокляте!" (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наприкінці — (після всього) наостанку. Словник синонімів Полюги
  2. наприкінці — напри́кінці́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. наприкінці — пр., накінці, у кінці, під кінець, пор. НАСАМКІНЕЦЬ, б. з. наскінчу. Словник синонімів Караванського
  4. наприкінці — Наостанок, наостанку, наостанці, напослідку, напослідок, наприпослідок, насамкінець Фразеологічні синоніми: в кінці; на завершення; на завершення всього; під завісу; під кінець; під розбір шапок; під самий кінець; під самісінький кінець; після всього; по всьому; по всьому тому Словник синонімів Вусика
  5. наприкінці — [наприк'ін'ц'і і наприек'ін'ц’і] присл. Орфоепічний словник української мови
  6. наприкінці — присл. Насамкінець, під кінець. || у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення процесу, дії, часу і т. ін., на останньому етапі яких щось відбувається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. наприкінці — НАПРИ́КІНЦІ́. 1. присл. У кінці, під кінець. Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант .. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (О. Гончар); І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Словник української мови у 20 томах
  8. наприкінці — Напри́кінці́, присл. Напри́кінці́ він мені́ сказа́в. Напри́кінці́ ро́ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. наприкінці — НАПРИ́КІНЦІ, присл. У кінці, під кінець. Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант.. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (Гончар, III, 1959, 211); // у знач. прийм., з рад. Словник української мови в 11 томах