наприкінці

Значення в інших словниках

1. наприкінці — напри́кінці́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. наприкінці — пр., накінці, у кінці, під кінець, пор. НАСАМКІНЕЦЬ, б. з. наскінчу. Словник синонімів Караванського
3. наприкінці — Наостанок, наостанку, наостанці, напослідку, напослідок, наприпослідок, насамкінець Фразеологічні синоніми: в кінці; на завершення; на завершення всього; під завісу; під кінець; під розбір шапок; під самий кінець; під самісінький кінець; після всього; по всьому; по всьому тому Словник синонімів Вусика
4. наприкінці — [наприк'ін'ц'і і наприек'ін'ц’і] присл. Орфоепічний словник української мови
5. наприкінці — присл. Насамкінець, під кінець. || у знач. прийм., з род. в. Уживається для позначення процесу, дії, часу і т. ін., на останньому етапі яких щось відбувається. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. наприкінці — НАПРИ́КІНЦІ́. 1. присл. У кінці, під кінець. Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант .. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (О. Гончар); І далі вже розбиралося по кісточках Уласа. Словник української мови у 20 томах
7. наприкінці — НАПРИ́КІНЦІ́ (після всього, у кінці всього), НАОСТА́НКУ, НАОСТА́НОК, НАОСТА́НЦІ розм. рідше, ПІД КІНЕ́ЦЬ, НАСА́МКІНЕЦЬ, НАПОСЛІ́ДКУ розм. рідше, НАПОСЛІ́ДОК розм. рідше. — І взагалі, хлопче, — звернувся (дядько) наприкінці до небожа. Словник синонімів української мови
8. наприкінці — Напри́кінці́, присл. Напри́кінці́ він мені́ сказа́в. Напри́кінці́ ро́ку Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. наприкінці — НАПРИ́КІНЦІ, присл. У кінці, під кінець. Наприкінці капітан поскаржився Воронцову, що ось цей сержант.. змушував його, капітана, всю дорогу грати на губній гармошці (Гончар, III, 1959, 211); // у знач. прийм., з рад. Словник української мови в 11 томах