напружений

НАВА́ЛЬНИЙ (який відбувається дуже швидко й напружено); НА́ГЛИЙ розм. (навальний і несподіваний). Партизанська атака була навальною (Ю. Збанацький); На двохсотому кілометрі чимале з'єднання подільських і бессарабських партизанів.. наглим ударом захопило станцію Вапнярку (Ю. Смолич). — Пор. 3. бурхли́вий, 1. напру́жений.

НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ (про дії, прагнення і т. ін. — який здійснюється з виявом завзяття, стійкості тощо); УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ) (який здійснюється з наполегливістю й вимагає тривалих зусиль); НЕВТО́МНИЙ, НЕВТОМЛЕ́ННИЙ рідше, НЕВТОМИ́МИЙ рідше (який характеризується наполегливістю, невтомністю, постійністю); НАСТІ́ЙНИЙ, НАСТІ́ЙЛИВИЙ (звичайно із сл. прохання, умовляння, вимога, запитання, прагнення тощо). Знав він, що це будуть роки сумнівів і вагань, роки невсипущої, наполегливої боротьби (П. Оровецький); Боротьба була довга й уперта, але я переміг (З. Тулуб); Слава тому, хто в годину цю грізну в праці невтомній поборює млу (В. Сосюра); Не покидає його одно: надія. ..І це держить його в силі, дає йому завзяття до невтомимої праці (А. Крушельницький); Таким настійним було бажання зайти зараз туди, ..і поблукати в саду (А. Хижняк). — Пор. 1. напру́жений, неосла́бний.

НАПРУ́ЖЕНИЙ (який відбувається, здійснюється, триває з неослабним напруженням), НАПРУ́ГИЙ поет.; ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БУРХЛИ́ВИЙ підсил., ГАРЯ́ЧИЙ підсил., КИПУ́ЧИЙ підсил., НАТУ́ЖНИЙ розм. (про роботу, діяльність і т. ін.). Вона спинила на ньому уважний погляд, за яким він відчув напружене внутрішнє життя (С. Журахович); Це яре буяння води по яругах Ярує, яриться в яріннях напругих (Л. Первомайський); При такій інтенсивній праці треба добре їсти (М. Коцюбинський); Місяців зо два тривало завзяте змагання між ними (А. Головко); А виріс (композитор Сметана) — і почав їх (пражан) надаряти.. Натхнення невсипущого дарами, Перлинами, що виростило море Труда й шукань, бурхливих, як душа (М. Рильський); За гарячою роботою в полі не було часу сваритись (І. Нечуй-Левицький); Настигає кипуча праця, настигає косовиця (Ганна Барвінок). — Пор. 2. наполе́гливий, поси́лений.

НАПРУ́ЖЕНИЙ (про розвиток дії, час, певний момент — який досяг максимального напруження, ставши винятково складним, скрутним); ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГО́СТРИЙ підсил. (перев. про побутові або соціальні стосунки); НАТЯ́ГНУТИЙ (про стосунки — напружений, готовий перейти в розрив, у відверту неприязнь, ворожнечу); ДРАМАТИ́ЧНИЙ підсил., КРИТИ́ЧНИЙ підсил. (перев. про певний момент у розвитку якої-небудь дії або стану). Та напружена зловісна мовчанка тривала зовсім недовго (О. Полторацький); Гостра соціальна боротьба; Між ним і Зоммером з першого дня знайомства встановилися якісь натягнуті стосунки (Н. Рибак); Наше становище було критичне (Д. Ткач).

НАПРУ́ЖЕНИЙ (внутрішньо зосереджений, мобілізований перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖЕНИЙ, СТОРОЖКИ́Й, НАШОРО́ШЕНИЙ розм. (який виявляє напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧЕНИЙ розм., НАЇ́ЖЕНИЙ розм. (який, напружуючись, насторожуючись, зосереджується для чого-небудь). Данько, як завжди перед боєм, був помітно збуджений, напружений (О. Гончар); Насторожений, весь внутрішньо мобілізований, вступив Аркадій у стіни хати безбожника (Ірина Вільде); Була вона сторожка й стривожена, ніби боялась, що княгиня от-от її покличе (С. Скляренко); Ти раптом здригнувся і побачив мене, таку нашорошену, стривожену, незрозумілу (І. Драч); Він мерз на номенклатурних вершинах. Завжди ходив зблідлий, якийсь мовби наїжачений, трохи аж скулений (П. Загребельний).

НЕОСЛА́БНИЙ (який проходить, відбувається, триває без ослаблення, не зменшує сили свого вияву), НЕПОСЛА́БНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ, НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВТИХА́ЮЧИЙ, НЕВТИ́ШНИЙ (про якийсь процес, природне явище, почуття тощо — безперервний і неослабний); НЕВІДРИ́ВНИЙ, БЕЗВІДРИ́ВНИЙ рідше (про погляд, увагу). Заруба бачив і почував, що люди слухають його з неослабною увагою (В. Кучер); Книга.. від початку до кінця читається з непослабним інтересом (В. Козаченко); Твої слова, не вмиті потом Непогамовного труда, Пролинуть непотрібним льотом, Не залишаючи сліда (М. Рильський); Ніяка сила не могла витравити з його душі тієї невсипущої любові до людей, до рідної землі, яка жила в ньому (Ю. Збанацький); Спасибі, Вам.. від усього мого серця, а це більше за Вашу невсипущу працю на користь рідній мові (Панас Мирний); Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (І. Волошин); Червоні випіки рум'янцю на її смаглюватих щоках свідчили про невтишні бурі, які бушували в Лялинім серці (П. Загребельний); Ладигін продовжував мовчати, але його очі з невідривною увагою дивилися на Буланова (М. Ткач). — Пор. 2. наполе́гливий, 1. напру́жений, 1. непогамо́вний, 1. пості́йний.

ПОСИ́ЛЕНИЙ (збільшений проти звичайного; з більшою силою вияву), ІНТЕНСИ́ВНИЙ, ФОРСО́ВАНИЙ, ПОДВІ́ЙНИЙ, ПОДВО́ЄНИЙ, ПОТРІ́ЙНИЙ, ПОТРО́ЄНИЙ. З посиленим апетитом їли вони в цей день добре змащену солдатську кашу (О. Гончар); В небі зачувся форсований виючий звук моторів (Л. Первомайський); Може, з того і сили Подвійні у вас, Діти друзів моїх, Які не прийшли з війни... Їхній жар не погас... (М. Нагнибіда); На станції "Дніпро" (наземній), як і на інших, кипить, справді кипить, робота .. Люди працюють з подвоєною, з потроєною енергією (М. Рильський); Потрійним тріумфом до Римського замка вступивши, Цезар богам італійським обіцяну почесть складає (переклад М. Зерова). — Пор. 1. напру́жений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напружений — (який напружено пройнятий чимсь) завзятий, інтенсивний, (більшою мірою) гарячий, (внутрішньо) насторожений; (при загостренні стосунків) загострений, натягнутий, драматичний. Словник синонімів Полюги
  2. напружений — напру́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. напружений — НАПРУГИЙ, (рух) інтенсивний; (бій) запеклий, (- працю) загарливий; НАПРУЖЕНО, в поті чола і п. ф. від НАПРУЖЕНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. напружений — [напружеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. напружений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до напружити. 2》 у знач. прикм.Який виражає напруження, перебуває в стані напруження. 3》 у знач. прикм. Який відбувається, здійснюється не ослаблюючись; який потребує напруження сил, енергії і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. напружений — НАПРУ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до напру́жити. Я весь напружений до краю, от-от, здається, розірвусь... (В. Сосюра); Чому гармаші, поскидавши тілогрійки, не відлучаючись ні на секунду від своїх гармат... Словник української мови у 20 томах
  7. напружений — Напру́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. напружений — НАПРУ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до напру́жити. Ми ростемо, одною волею напружені. Комуністичною партією керовані (Тич., III, 1957, 18). 2. у знач. прикм. Який виражає напруження, перебуває в стані напруження. Словник української мови в 11 томах