1. Словник синонімів української мови

нараяти

РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти, застерігаючи кого-небудь від чогось). — Док.: пора́дити, пора́яти (пора́їти), нара́яти, нара́дити, дора́дити, проконсультува́ти, запропонува́ти, підказа́ти. Кожний радив, як треба зробити, щоб спіймати бугая, і, як водиться, ті, що радили, самі боялися його ловити (Григорій Тютюнник); Лаврін так і зробив, як йому раяла мати: причепурився, взяв двох старостів та й пішов у Бієвці (І. Нечуй-Левицький); Сава нараджує Маркові гнати корів долом (К. Гордієнко); — Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (О. Кобилянська); Марат Нилович охоче консультував хлопців, радив, що і як робити (Ю. Збанацький); — Пропоную нашій веселій Оксанці завжди дбати про те, щоб ніхто не сумував і щоб всі всміхалися (О. Іваненко). — Пор. II. наставля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нараяти — нара́яти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нараяти — -аю, -аєш, док. Те саме, що порадити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нараяти — НАРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., чого, з інфін., розм. Те саме, що пора́дити. Молодиці .. нараяли матері повезти Нимидору в монастир, до одного ченця (І. Нечуй-Левицький); [Мар'яна:] Слухай, Сербине, може, ти чарівник?... Словник української мови у 20 томах
  4. нараяти — нара́яти порекомендувати, порадити (ср, ст): Кого мені такого фахового нараїш на репетитора (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. нараяти — Нара́яти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нараяти — НАРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Те саме, що пора́дити. — Ви бідні зовсім, а я вам, коли хочете, нараю, як розбагатіти (Україна.., І, 1960, 175); Молодиці.. нараяли матері повезти Нимидору в монастир, до одного ченця (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. нараяти — Нара́яти, -ра́ю, -єш гл. Насовѣтовать, посовѣтовать; указать, порекомендовать. Нарай, нарай, брате, де дівчину взяти. н. п. Нараяв я до баби добрих людців. Словник української мови Грінченка