народженик
ІМЕНИ́ННИК (людина в день її народження), НАРО́ДЖЕНИК розм. Для згадки від своїх заводчан подарунок іменинникові піднесли: лампу настільну з підставкою у формі Тадж-Махала (О. Гончар)
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- народженик — наро́дженик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- народженик — -а, ч., розм. Людина в день її народження; іменинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- народженик — НАРО́ДЖЕНИК, а, ч., розм. Людина в день її іменин; іменинник. Словник української мови у 20 томах
- народженик — НАРО́ДЖЕНИК, а, ч., розм. Людина в день її народження; іменинник. Словник української мови в 11 томах