1. Словник української мови у 20 томах

народженик

НАРО́ДЖЕНИК, а, ч., розм.

Людина в день її іменин; іменинник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. народженик — наро́дженик іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. народженик — -а, ч., розм. Людина в день її народження; іменинник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. народженик — ІМЕНИ́ННИК (людина в день її народження), НАРО́ДЖЕНИК розм. Для згадки від своїх заводчан подарунок іменинникові піднесли: лампу настільну з підставкою у формі Тадж-Махала (О. Гончар) Словник синонімів української мови
  4. народженик — НАРО́ДЖЕНИК, а, ч., розм. Людина в день її народження; іменинник. Словник української мови в 11 томах