1. Словник синонімів української мови

насаджати

ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). — Док.: запрова́дити, впрова́дити (упрова́дити), увести́ (ввести́), завести́, уста́вити (вста́вити), настанови́ти, насади́ти. Купріян.. не марнував часу та запроваджував у своєму господарстві цих машин якомога більше (Григорій Тютюнник); Він з численними добровільними помічниками.. впроваджує механізоване доїння (І. Волошин); Як павук, закутавшись у свою павутину, сидить (Гамза) і щодня нові порядки уводить (Панас Мирний); Він дедалі в смак ввіходив І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка); Усю землю розбила (княгиня Ольга), уставила волості, погости (С. Скляренко); — Закон? — знову викрикує (хтось) зсередини: — то ви (пани) самі настановили такий закон!.. (Панас Мирний); (Калинович:) Трудно там правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда! (І. Карпенко-Карий). — Пор. 2. устано́влювати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насаджати — насаджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насаджати — див. насаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насаджати — НАСАДЖА́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. насаджати — НАСАДЖА́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови в 11 томах
  5. насаджати — Насаджа́ти, -джа́ю, -єш гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть. Словник української мови Грінченка