насаджати
Насаджа́ти, -джа́ю, -єш
гл. Посадить много, многихъ. Ото насаджала на віз, — насилу коні йдуть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насаджати — насаджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насаджати — див. насаджувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насаджати — НАСАДЖА́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови у 20 томах
- насаджати — ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (уводити щось нове в дію, у практику і т. ін.), ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), УВО́ДИТИ (ВВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, УСТАВЛЯ́ТИ (ВСТАВЛЯ́ТИ) заст., НАСТАНОВЛЯ́ТИ заст. (якісь звичаї, порядки і т. ін.); НАСА́ДЖУВАТИ, НАСАДЖА́ТИ (насильно). Словник синонімів української мови
- насаджати — НАСАДЖА́ТИ див. наса́джувати¹. Словник української мови в 11 томах