наскрізь

ЦІЛКО́М присл. (до кінця; повною мірою), ПО́ВНІСТЮ, АБСОЛЮ́ТНО, ЗО́ВСІМ, ЦІЛКОВИ́ТО, ОСТАТО́ЧНО, СПОВНА́, ТО́ЧНО, ПО́СПІЛЬ, ПРИ́ТЬМОМ розм., ГЕТЬ розм., ГЕТЬ-ЧИ́СТО розм., КРУГО́М розм., НА́СКРІЗЬ розм.; ЗГО́ЛА́ діал.; ДОЩЕ́НТУ, ДОТЛА́, ДО́ЧИ́СТА розм., ЧИ́СТО розм., НА́ЧИСТО розм. (нічого не залишаючи). (Бережний:) Словом — одне нам тільки зовсім ясно, Гордію, що наш договір поки що цілком виправдовує себе (Є. Кротевич); — Я своє відсидів, — хрипкувато мовив Мусій. — Свою вину спокутував повністю (Є. Гуцало); Темрява створювала враження абсолютно здичавілої пустелі (М. Трублаїні); Качковська пішла спати, зовсім заспокоєна про долю своєї небоги (Леся Українка); Бугай ходив навколо нього пританцьовуючи. Зробивши кілька таких кругів, він цілковито присмирнів, і Павло спокійно відвів його до волярні (Григорій Тютюнник); Ніна.. думала, що хлопець остаточно виправився (О. Донченко); — Не помру я, Яремо, доки сповна не сплачу панам за їхні здирства (П. Кочура); Гостійці своїй я сказувала те, об чім вона питала мене, що вже нас не зовсім, справді, ведмеді з'їли, не поспіль же нас, справді, й простота посягає... (Марко Вовчок); Тільки ж вони непустили нас від себе, поки я притьмом не одужав (Д. Мордовець); А клуню вже всю геть обійняло полум'ям (А. Головко); Чобітки, плахти, намисто, — Все однакове геть-чисто! (Л. Первомайський); Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (П. Грабовський); Наскрізь гуманний, чоловічний — Франко оддає своє серце і всі свої симпатії тим, хто "в поті чола" добуває хліб не тільки собі, але й другим (М. Коцюбинський); Ти згинув, але твоя кров Натхнула до брата любов — І в серце, прибите згола, Відвагу і силу влила (М. Старицький); Вони поїли все дощенту (М. Коцюбинський); Від самого спуску і до церкви — третини села як не було; вигоріло дотла (О. Довженко); Хіба самому написать Таки посланіє до себе Та все дочиста розказать, Усе, що треба, що й не треба (Т. Шевченко); — Ну й чоботи... чисто потрухли... (А. Тесленко); Всі п'ять пальців правої Дмитрової руки були начисто відрубані (В. Козаченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наскрізь — на́скрізь прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наскрізь — пр., (промокти) до самих кісток <�нитки>; (- простір) з кінця в кінець, од краю до краю, (- кулю) навиліт; П. повністю, цілком <н. наскрізь гуманний>. Словник синонімів Караванського
  3. наскрізь — присл. 1》 Через усю внутрішню частину чого-небудь. || З кінця в кінець, через усю відстань чого-небудь. 2》 перен. Великою мірою; дуже сильно. 3》 перен., розм. Повністю, цілком. Бачити наскрізь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наскрізь — НА́СКРІЗЬ, присл. 1. Через всю внутрішню частину чого-небудь. Вона змарніла за цей час. Бліде обличчя ще побілішало, здавалося, аж світилося наскрізь під чорним волоссям (Б. Грінченко); Куля пройшла наскрізь, понад верхівками легенів (В. Словник української мови у 20 томах
  5. наскрізь — ба́чити на́скрізь кого. Добре знати, уміти розпізнавати чиї-небудь думки, наміри. — Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний); А ти, Семене, не зловтішайся! Я тебе наскрізь бачу (Ю. Фразеологічний словник української мови
  6. наскрізь — На́скрізь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наскрізь — НА́СКРІЗЬ, присл. 1. Через всю внутрішню частину чого-небудь. Вона змарніла за цей час. Бліде обличчя ще побілішало, здавалося, аж світилося наскрізь під чорним волоссям (Гр. Словник української мови в 11 томах
  8. наскрізь — Наскрізь нар. Насквозь. А сей списом наскрізь пробив і до землі врага пришив. Котл. Ен. VI. 32. Словник української мови Грінченка