насміятися

ВИ́СМІЯТИ (піддати когось, щось насмішці, критиці), ОСМІЯ́ТИ (ОБСМІЯ́ТИ), НАСМІЯ́ТИСЯ, ПОСМІЯ́ТИСЯ з кого-чого, рідше — над ким-, чим, ЗАСМІЯ́ТИ розм., ОСМІШИ́ТИ діал. — Недок.: висмі́ювати, осмі́ювати (обсмі́ювати), осмі́шувати. Вони (козаки) зразу ж почали вигукувати, хто що прирозумів, намагаючись якнайдошкульніше висміяти противників (П. Панч); Сиди ж один, поки надія Одурить дурня, осміє... Морозом очі окує (Т. Шевченко); Нехай вибачить, я не хотіла його вразити, ні насміятися над його вірою, коли то вже віра (Леся Українка); О Боже мій милий! Пошли ж ти їй долю, — вона молоденька; Бо люде чужії її засміють (Т. Шевченко). — Пор. насміха́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насміятися — насмія́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насміятися — див. насміхатися Словник синонімів Вусика
  3. насміятися — -іюся, -ієшся, док. 1》 з кого – чого, рідше над ким – чим і без додатка.Поставитися до кого-, чого-небудь з насмішкою, глузливо. || на що, кому, чому, заст. 2》 без додатка. Багато, досхочу посміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. насміятися — НАСМІЯ́ТИСЯ, ію́ся, іє́шся, док. 1. з кого – чого, рідше над ким – чим і без дод. Поставитися до кого-, чого-небудь з насмішкою, глузливо. Насміялась титарівна 3 бідного Микити (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. насміятися — НАСМІЯ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. з кого — чого, рідше над ким — чим і без додатка. Поставитися до кого-, чого-небудь з насмішкою, глузливо. Насміялась титарівна 3 бідного Микити (Шевч. Словник української мови в 11 томах