насторожений
НАПРУ́ЖЕНИЙ (внутрішньо зосереджений, мобілізований перед можливою несподіванкою, небезпекою тощо); НАСТОРО́ЖЕНИЙ, СТОРОЖКИ́Й, НАШОРО́ШЕНИЙ розм. (який виявляє напружену увагу, занепокоєння, тривогу); НАЇЖА́ЧЕНИЙ розм., НАЇ́ЖЕНИЙ розм. (який, напружуючись, насторожуючись, зосереджується для чого-небудь). Данько, як завжди перед боєм, був помітно збуджений, напружений (О. Гончар); Насторожений, весь внутрішньо мобілізований, вступив Аркадій у стіни хати безбожника (Ірина Вільде); Була вона сторожка й стривожена, ніби боялась, що княгиня от-от її покличе (С. Скляренко); Ти раптом здригнувся і побачив мене, таку нашорошену, стривожену, незрозумілу (І. Драч); Він мерз на номенклатурних вершинах. Завжди ходив зблідлий, якийсь мовби наїжачений, трохи аж скулений (П. Загребельний).
Значення в інших словниках
- насторожений — насторо́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- насторожений — див. боязкий; обережний Словник синонімів Вусика
- насторожений — -а, -е. Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь. || Який виражає напружено-уважний, тривожний, зосереджений стан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насторожений — НАСТОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь. Бійці, притихлі й насторожені, гостро стежили за кожним рухом Сагайди (О. Словник української мови у 20 томах
- насторожений — НАСТОРО́ЖЕНИЙ, а, е. Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь. Бійці, притихлі й насторожені, гостро стежили за кожним рухом Сагайди (Гончар, III, 1959, 142); Насторожений, весь внутрішньо мобілізований... Словник української мови в 11 томах