1. Словник синонімів української мови

настрічу

НАЗУ́СТРІЧ (у напрямку, протилежному тому, в якому хто-, що-небудь рухається, наближається), НА́ВСТРІЧ розм., НАСТРІ́ЧУ розм. рідше, НАСУ́ПРОТИ́ розм. рідше. Жодна підвода не йшла назустріч, на схід (О. Гончар); Вона.. йшла до нього. Ощасливлений Макар ступив навстріч і ніби заціпенів (П. Кочура); — Що там таке? — заговорила стара, йдучи насупроти (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настрічу — настрі́чу прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. настрічу — присл., розм. Те саме, що назустріч. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настрічу — НАСТРІ́ЧУ, присл., розм. Те саме, що назу́стріч. Що, якби вийти отак настрічу вітру (М. Коцюбинський); Ідуть [діти] настрічу сонцю золотому (І. Франко); Очутився [Кметик] на громадських сіножатях, дивується дуже, що старий бузьок [бусол] не вилетів йому настрічу (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  4. настрічу — НАСТРІ́ЧУ, присл., розм. Те саме, що назу́стріч. Що, якби вийти отак настрічу вітру (Коцюб., II, 1955, 262); Ідуть [діти] настрічу сонцю золотому (Фр. Словник української мови в 11 томах