наїдати

НАЇ́СТИ розм. (з'їдаючи багато їжі, набути великий живіт, товсте обличчя і т. ін.), НАЖЕ́РТИ вульг. — Недок.: наїда́ти, нажира́ти. — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Стельмах); "Оточенець, полоняк! — скривився Паридуха. Відзначив: — А пика випасена, наїв..." (Б. Харчук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїдати — наїда́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наїдати — (пику) відпасати, док. відпасти. Словник синонімів Караванського
  3. наїдати — -аю, -аєш, недок., наїсти, -їм, -їси; наказ. сп. наїж; док., розм. 1》 неперех. З'їдати в якій-небудь кількості. 2》 перех. З'їдаючи надміру їжі, набувати великий живіт, товсте обличчя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наїдати — НАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЇ́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. наїж, док., розм. З'їдати в якій-небудь кількості. – А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? – Раджу. Однаково пропаде дівка .. Наїсть, нап'є вдома, тобі ж гірше буде... Словник української мови у 20 томах
  5. наїдати — наїда́ти / наї́сти че́рево (пу́зо, пи́ку, мо́рду), грубо. Ставати гладким від безтурботного і ситого життя за рахунок інших. — Мій чоловік за вас кров проливав, а ви тут пики наїдаєте (Ю. Мушкетик); — Наїв черево на чужому горі, ще й співає (М. Фразеологічний словник української мови
  6. наїдати — НАЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЇ́СТИ, ї́м, їси́; наказ. сп. наї́ж; док., розм. 1. неперех. З’їдати в якій-небудь кількості. — А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? — Раджу. Однаково пропаде дівка.. Словник української мови в 11 томах
  7. наїдати — Наїда́ти, -да́ю, -єш сов. в. наїсти, наїм, наїси, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка. Черном. Словник української мови Грінченка