наїдатися

НАЇ́СТИСЯ чого і без додатка (повністю задовольнити потребу в їжі), НАСИТИ́ТИСЯ чим і без додатка, НАЖЕ́РТИСЯ підсил. вульг., НАПХА́ТИСЯ підсил. розм., НАБУ́ХАТИСЯ підсил. вульг., НАЛО́ПАТИСЯ підсил. вульг., НАПЕ́РТИСЯ підсил. вульг., НАТОПТА́ТИСЯ чим, підсил. розм., НАТРІ́СКАТИСЯ підсил. вульг., НАЛУПИ́ТИСЯ підсил. вульг. рідше, НАЛУ́СКАТИСЯ підсил. вульг. рідше; ОБ'Ї́СТИСЯ, ПЕРЕЇ́СТИ, ПЕРЕСИ́ТИТИСЯ, ПЕРЕЇ́СТИСЯ рідше, ОБЖЕ́РТИСЯ чого, чим і без додатка, зневажл. (надмірно наїстися). — Недок.: наїда́тися, наси́чуватися, насища́тися заст. нажира́тися, напиха́тися, нато́птуватися, об'їда́тися, переїда́ти, переси́чуватися, переїда́тися, обжира́тися. — Сідайте снідати, — сказала вона, — та добре наїдайтесь, бо повернетесь, мабуть, аж увечері (О. Донченко); Наситившись донесхочу вареним і печеним, втікачі залягли спати (С. Добровольський); Ніяк не нажереться (Словник Б. Грінченка); Хазяйка сказала: — Ач, як напхався, а служиш, як за напасть (А. Головко); — Луципір! — зиркнула Галька: — Сам напився, налопався, а дітям — то й нема?.. (Панас Мирний); В буфеті, одинаком, жадібно натоптувався смаженою домашньою ковбасою та білим хлібом товстий.. громадянин (В. Логвиненко); Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує (О. Стороженко); Якби дали попоїсти (ласощів), Віддав би ягницю... А вже б, певно, налускався... (Л. Глібов); — Пам'ятаєш, Тимку, як він наших яблук об'ївся, а тоді голим животом по спориші лазив? (Григорій Тютюнник); Мабуть, треба завжди пам'ятати, що в багатьох випадках краще недоїсти, ніж переїсти (В. Кучер); Німці обжирались яблуками, грушами, ...качками, індиками і спали на дівочих перинах, важко стогнучи уві сні (О. Довженко).