1. Словник синонімів української мови

наїжджати

ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. у якій-небудь кількості); ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ (ненадовго або за кимсь, чимсь). — Док.: приї́хати, дої́хати, прикоти́ти, прикоти́тися, з'їхати, наї́хати, заї́хати. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники з Москви, з Ленінграда, з Півночі (Є. Гуцало); Мені стає веселіше. Але пісня не йде на душу, як було колись давніше, коли я приїздив у рідний край (І. Нечуй-Левицький); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); От доїздить вона до тієї печі, що мазати не схотіла, дивиться — аж повна піч пиріжків (казка); Вранці другого дня Боженко прикотив до Вінниці на дрезині (С. Скляренко); Прикотилася величезна гарбища з бочкотарою від гасу (О. Ковінька); — Отсе так і побіжу, як ген купці з'їжджають у двір (Г. Квітка-Основ'яненко); Рік у рік з'їздив у Тухольщину князівський збірщик податків (І. Франко); З усіх усюд наїжджає публіка на тутешню ропу (О. Гончар); Щонеділі до білого будинку наїздили гості, грали в карти, їздили полювати (О. Слісаренко); Любив козак, тепер покидає, Мимо їде, та до мене не заїде (пісня); Часто за дівчинкою заїздив сам Макар Макарович (О. Донченко). — Пор. 1. під'їжджа́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїжджати — наїжджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наїжджати — -аю, -аєш і наїздити, -їжджу, -їздиш, недок., наїхати, -їду, -їдеш, док. 1》 Приїжджати в якій-небудь кількості. 2》 розм. Приїжджати іноді, на якийсь час; бувати наїздом. || Приїжджати несподівано, раптово. 3》 Їдучи, наштовхуватися, наражатися, натрапляти на кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наїжджати — НАЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і НАЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., НАЇ́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. Приїжджати в якій-небудь кількості. До нашого пана Гості наїжджали (Я. Щоголів); Наїжджають [стражники] на ярмарок в числі перших (О. Словник української мови у 20 томах
  4. наїжджати — Аю, -аєш, недок., наїхати, -ду, -деш, док. Звинувачувати у чомусь, ображати. Не був би він собою, щоб не покритикувати для годиться цю подію і не «наїхати» на учасників (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
  5. наїжджати — (-аю, -аєш) на кого; крим., мол., бізн. 1. Поводитися аґресивно щодо до когось; висувати претензії; погрожувати комусь, застосовувати насильство. Будуть наїжджати — дзвони мені, й проблем не буде! (Л. Кононович, Феміністка). БСРЖ, 370; ЯБМ, 58. Словник жарґонної лексики української мови
  6. наїжджати — Наїжджа́ти, -жджа́ю, -жджа́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. наїжджати — НАЇЖДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і НАЇЗДИ́ТИ, їжджу́, їзди́ш, недок., НАЇ́ХАТИ, ї́ду, ї́деш, док. 1. Приїжджати в якій-небудь кількості. До нашого пана Гості наїжджали (Щог. Словник української мови в 11 томах