наїздити
ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. у якій-небудь кількості); ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ (ненадовго або за кимсь, чимсь). — Док.: приї́хати, дої́хати, прикоти́ти, прикоти́тися, з'їхати, наї́хати, заї́хати. До них у Гомін-Цибулю приїжджають улітку дачники з Москви, з Ленінграда, з Півночі (Є. Гуцало); Мені стає веселіше. Але пісня не йде на душу, як було колись давніше, коли я приїздив у рідний край (І. Нечуй-Левицький); Ось, ось ми вже доїжджали до моєї хати (О. Кобилянська); От доїздить вона до тієї печі, що мазати не схотіла, дивиться — аж повна піч пиріжків (казка); Вранці другого дня Боженко прикотив до Вінниці на дрезині (С. Скляренко); Прикотилася величезна гарбища з бочкотарою від гасу (О. Ковінька); — Отсе так і побіжу, як ген купці з'їжджають у двір (Г. Квітка-Основ'яненко); Рік у рік з'їздив у Тухольщину князівський збірщик податків (І. Франко); З усіх усюд наїжджає публіка на тутешню ропу (О. Гончар); Щонеділі до білого будинку наїздили гості, грали в карти, їздили полювати (О. Слісаренко); Любив козак, тепер покидає, Мимо їде, та до мене не заїде (пісня); Часто за дівчинкою заїздив сам Макар Макарович (О. Донченко). — Пор. 1. під'їжджа́ти.
Значення в інших словниках
- наїздити — наї́здити дієслово доконаного виду наїзди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наїздити — I наїзд`итидив. наїжджати. II на`їздитидив. наїжджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наїздити — НАЇЗДИ́ТИ див. наїжджа́ти. НАЇ́ЗДИТИ див. наї́жджувати. Словник української мови у 20 томах
- наїздити — (їжджу, їздиш) див. наїжджати Словник жарґонної лексики української мови
- наїздити — Наїзди́ти, -жджу́, -зди́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наїздити — НАЇ́ЗДИТИ див. наї́жджувати. НАЇЗДИ́ТИ див. наїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
- наїздити — Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. Мет. 161. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться. Мнж. 28. Словник української мови Грінченка