1. Словник жарґонної лексики української мови

наїздити

(їжджу, їздиш) див. наїжджати

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наїздити — наї́здити дієслово доконаного виду наїзди́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наїздити — I наїзд`итидив. наїжджати. II на`їздитидив. наїжджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наїздити — НАЇЗДИ́ТИ див. наїжджа́ти. НАЇ́ЗДИТИ див. наї́жджувати. Словник української мови у 20 томах
  4. наїздити — ПРИЇЖДЖА́ТИ (їдучи, прибувати кудись), ПРИЇЗДИ́ТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПРИКО́ЧУВАТИ розм., ПРИКО́ЧУВАТИСЯ розм., З'ЇЖДЖА́ТИ заст., З'ЇЗДИ́ТИ заст.; НАЇЖДЖА́ТИ, НАЇЗДИ́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. наїздити — Наїзди́ти, -жджу́, -зди́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. наїздити — НАЇ́ЗДИТИ див. наї́жджувати. НАЇЗДИ́ТИ див. наїжджа́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. наїздити — Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. Мет. 161. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться. Мнж. 28. Словник української мови Грінченка