невагомий

ЛЕГКИ́Й (з незначною вагою), ЛЕГКОВА́ГИЙ, НЕВАГО́МИЙ підсил., ЕФІ́РНИЙ підсил. книжн. Погідною і тихою верталась Раїса з церкви. Тіло її робилось таким легким, наче вона зразу схудла (М. Коцюбинський); Легковаге зерно; А ранком прокинешся — наче сили набравсь від землі. Тіло легке, невагоме, на душі спокій (О. Сизоненко); Пух прозориться ефірний, пух гойдається на вітрі, і літають поміж пуху, як між снігу, ластівки (Є. Гуцало).

НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил.; НЕІСТО́ТНИЙ, НЕСУТТЄ́ВИЙ, ДРІБ'ЯЗКО́ВИЙ, МА́РНИЙ (який не становить суті чого-небудь); МАЛОВА́ЖНИЙ, МАЛОЗНА́ЧНИЙ, МАЛОЗНАЧУ́ЩИЙ рідше, МАЛОІСТО́ТНИЙ (який має невелике значення); НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, ПУСТИ́Й підсил. розм. (до якого можна не ставитися серйозно, настільки він незначний); МАЛЕ́НЬКИЙ, МАЛИ́Й рідше, ДРІБНИ́Й (ужив. перев. з ім. абстр. знач.: справа, прохання, послуга і т. ін.); НЕПОВА́ЖНИЙ (про причину); ПЛАЧЕ́ВНИЙ підсил. (про результат); ДРУГОРЯ́ДНИЙ, ТРЕТЬОРЯ́ДНИЙ підсил. (не основний за значенням, менш істотний). Хай незначна, та щоб робота, Щоб день безділлям не затих (П. Дорошко); Пам'ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало); Основна справа — справа з відпусткою — здалася Раї дрібною, неважливою (О. Копиленко); — Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, — воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (М. Старицький); Образи Довженка немовби висічені з суцільної гранітної брили, — настільки вони вагомі змістом, вільні від всього легкого, поверхового, неістотного (А. Малишко); Він відкидав усякі дріб'язкові сторонні міркування (О. Левада); І мовила хорошая Даліла..: — Казав, що все вволиш, про що б я не просила... Питаю ж я таку дрібницю марну!.. (Леся Українка); — Я надто маловажна людина, щоб своєю особою справляти кому приємність або прикрість (О. Кобилянська); Зір не така малозначна річ, якою можна було б ризикувати (Л. Дмитерко); Вони просиділи допізна. Ліниво перемовлялися про малозначущі речі (П. Загребельний); Рана несерйозна зовсім, і Ліза, безперечно, поправиться за два дні (Ю. Яновський); — Пустоцвіт сам і робота твоя пуста! Гріш ціна такій роботі! (О. Гончар); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки (Ю. Яновський); Не хвались тим, що добуто в лаві, то ще досягнення малі (П. Дорошко); Камнєв згадав десятки дрібних справ, які ще треба було зробити до від'їзду (В. Собко); Все було другорядним, неважливим порівняно з тим, що він здобув, що він має тепер у житті: Тоня! (О. Гончар). — Пор. 2. нікче́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невагомий — неваго́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невагомий — див. легкий Словник синонімів Вусика
  3. невагомий — -а, -е. 1》 Який не має ваги або має незначну вагу. 2》 перен. Який не має великого значення; незначний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невагомий — 1. безвагомий 2. це незважливий Словник чужослів Павло Штепа
  5. невагомий — НЕВАГО́МИЙ, а, е. 1. Який не має ваги або має незначну вагу. Сніг падав з темряви безшелесний і невагомий (П. Загребельний); Тіло якесь невагоме, наче його зовсім немає (П. Колесник). 2. перен. Який не має великого значення; незначний. Словник української мови у 20 томах
  6. невагомий — НЕВАГО́МИЙ, а, е. 1. Який не має ваги або має незначну вагу. Сніг падав з темряви безшелесний і невагомий (Загреб., Спека, 1961, 219); Тіло якесь невагоме, наче його зовсім немає (Кол., Терен.., 1959, 83). 2. перен. Який не має великого значення; незначний. Словник української мови в 11 томах