1. Словник синонімів української мови

нев'янучий

НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне — значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ рідше, НЕВ'Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙ поет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙ рідше. Прекрасні і невмирущі пісні склав наш народ на вічну пам'ять і немеркнучу славу про свою багатовікову боротьбу (Ю. Смолич); Борис перечитав безсмертну поему одним духом за кілька день (І. Франко); Щоб дума народу не знудилась і не зубожіла од вікової біди і недолі, народ створив собі.. нев'янучі у віках розваги, танці, співи (Т. Масенко); І він (Тарас) з землі рвонувсь раптово, Щоб проказать нетлінне слово, Животворящеє, мов крик (Л. Забашта); "Хіба що пісня інколи занесе людину в той край (юність) на своїх нестаріючих крилах..." (О. Гончар). — Пор. 2. ві́чний, невгаси́мий, незабу́тній.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нев'янучий — нев'я́нучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нев'янучий — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. нев'янучий — -а, -е. 1》 Який зберігає свою свіжість, не в'яне, не засихає. 2》 перен. Який з бігом часу не зникає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нев'янучий — НЕВ'Я́НУЧИЙ, а, е. 1. Який зберігає свою свіжість, не в'яне, не засихає. Він подряпався на скелю за гвіздочками. Бо як Оленці за таку красну співанку не нарвати того ясного, нев'янучого, високогірного цвіту! (А. Турчинська). 2. перен. Словник української мови у 20 томах