нев'янучий

нев'я́нучий

-а, -е.

1》 Який зберігає свою свіжість, не в'яне, не засихає.

2》 перен. Який з бігом часу не зникає.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нев'янучий — нев'я́нучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нев'янучий — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. нев'янучий — НЕВ'Я́НУЧИЙ, а, е. 1. Який зберігає свою свіжість, не в'яне, не засихає. Він подряпався на скелю за гвіздочками. Бо як Оленці за таку красну співанку не нарвати того ясного, нев'янучого, високогірного цвіту! (А. Турчинська). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. нев'янучий — НЕМЕ́РКНУЧИЙ (про щось позитивне — значення якого ніколи не буде втрачене), БЕЗСМЕ́РТНИЙ, НЕВМИРУ́ЩИЙ, НЕВМИРА́ЮЧИЙ рідше, НЕВ'Я́НУЧИЙ, НЕТЛІ́ННИЙ поет., НЕСТАРІ́ЮЧИЙ рідше. Словник синонімів української мови