невдоволений

НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін. — який виражає досаду); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРА́ЖНЕНИЙ заст. (який виражає роздратування). Згадуючи за порожню свою кишеню, Семен кривився в незадоволену гримасу (Л. Смілянський); Ніби з-під землі, ледве чулося вйокання погонича та невдоволене форкання коней (О. Досвітній); Христолобенко таки затягнув мене на танці, щоб я розвіявся, бо, мовляв, у мене дуже кислий вигляд (Є. Гуцало); Обличчя Кульчицького стало злим і роздратованим (В. Козаченко); Замовкла (Маруся), бо примітила роздражнений тон в розмові матері (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдоволений — невдово́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невдоволений — Незадоволений, розчарований, маркітний; З.П. сердитий, надутий. Словник синонімів Караванського
  3. невдоволений — -а, -е, без додатка, ким, чим, з кого – чого, на кого – що. Який відчуває невдоволення. || у знач. ім. невдоволений, -ного, ч. Той, хто відчуває невдоволення. || Який виражає невдоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невдоволений — НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, а, е, ким, чим, з кого – чого, на кого – що і без дод. Який відчуває невдоволення. Писар з писаршею та Леонідом Семеновичем вернулись додому, дуже невдоволені і навіть сердиті (І. Словник української мови у 20 томах
  5. невдоволений — Невдово́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невдоволений — НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, а, е, без додатка, ким, чим, з кого — чого, на кого — що. Який відчуває невдоволення. Писар з писаршею та Леонідом Семеновичем вернулись додому, дуже невдоволені і навіть сердиті (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах