невдоволений

НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, а, е, ким, чим, з кого – чого, на кого – що і без дод.

Який відчуває невдоволення.

Писар з писаршею та Леонідом Семеновичем вернулись додому, дуже невдоволені і навіть сердиті (І. Нечуй-Левицький);

Трохи читаю, трохи роблю записів, але мало і невдоволений з того (М. Коцюбинський);

Василько побачив, що батько чимсь дуже невдоволений (О. Донченко);

Юхим, невдоволений з Мухи, важко одвів погляд від нього (А. Головко);

– Грицько? Ти що, не поїхав, виходить? – Як бачиш, – знизав плечима Саранчук, невдоволений на Павла, що так нагло розвіяв його мрії (А. Головко);

// Який виражає невдоволення.

Нептун сидів поважно і мружив невдоволені очі (М. Коцюбинський);

З-під ковдри прозвучало невдоволене бурчання (Ю. Шовкопляс).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдоволений — невдово́лений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невдоволений — Незадоволений, розчарований, маркітний; З.П. сердитий, надутий. Словник синонімів Караванського
  3. невдоволений — -а, -е, без додатка, ким, чим, з кого – чого, на кого – що. Який відчуває невдоволення. || у знач. ім. невдоволений, -ного, ч. Той, хто відчуває невдоволення. || Який виражає невдоволення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невдоволений — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. невдоволений — Невдово́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невдоволений — НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, а, е, без додатка, ким, чим, з кого — чого, на кого — що. Який відчуває невдоволення. Писар з писаршею та Леонідом Семеновичем вернулись додому, дуже невдоволені і навіть сердиті (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах