1. Словник української мови у 20 томах

невдоволення

НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с.

Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення.

В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося .. невдоволення з самої себе (Н. Кобринська);

В нього з'явилося дивне почуття невдоволення чи ревнощів до людей, що ремонтували паровоз (С. Чорнобривець);

// Вияв такого почуття і стану.

Нова ідея заглушила невдоволення виступом Панчишина (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдоволення — невдово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. невдоволення — Ремство, розчарування; (в дуиіі) гіркота, гіркий осад; п-о незадоволення. Словник синонімів Караванського
  3. невдоволення — [неиўдоволеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. невдоволення — -я, с. Почуття і стан, за якого людина не відчуває задоволення. || Вияв такого почуття і стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невдоволення — І тут гаряче, і там боляче. І тут не добре і там зле. Все недогода. Казала Феся, що обійдеться. Іронічно відмовляючи комусь просьбу. Ні впрів, ні змерз. Ані жалує, ані тішиться. Як кому не влад, то я з своїм назад Як хто мною невдоволений, то я не накидаюсь нікому. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. невдоволення — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст. Словник синонімів української мови
  7. невдоволення — Невдово́лення, -ння; -во́лення, -во́лень і -во́леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. невдоволення — НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення. В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося.. невдоволення з самої себе (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах