1. Приповідки або українсько-народня філософія

невдоволення

І тут гаряче, і там боляче.

І тут не добре і там зле. Все недогода.

Казала Феся, що обійдеться.

Іронічно відмовляючи комусь просьбу.

Ні впрів, ні змерз.

Ані жалує, ані тішиться.

Як кому не влад, то я з своїм назад

Як хто мною невдоволений, то я не накидаюсь нікому.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдоволення — невдово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. невдоволення — Ремство, розчарування; (в дуиіі) гіркота, гіркий осад; п-о незадоволення. Словник синонімів Караванського
  3. невдоволення — [неиўдоволеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. невдоволення — -я, с. Почуття і стан, за якого людина не відчуває задоволення. || Вияв такого почуття і стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. невдоволення — НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення. В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося .. невдоволення з самої себе (Н. Словник української мови у 20 томах
  6. невдоволення — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст. Словник синонімів української мови
  7. невдоволення — Невдово́лення, -ння; -во́лення, -во́лень і -во́леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. невдоволення — НЕВДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан, при якому людина не відчуває задоволення. В положенні Ядзі нічого не змінилося, лише збільшилося.. невдоволення з самої себе (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах