невпинно

ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО, ПОВСЯКЧА́СНО, ПО́СПІЛЬ, БЕЗПЕРЕСТАНЬ розм., ОДНО́ розм., ПЕРМАНЕ́НТНО книжн., БЕ́ЗПЕРЕЧ (БЕ́ЗПЕРІЧ) діал.; НЕВІДРИ́ВНО, БЕЗВІДРИ́ВНО (перев. дивитися). Людство постійно шукає нові її (енергії) джерела, шукає наполегливо, винахідливо (з журналу); Йому хотілося їсти, а Адольф ні разу його не почастував, хоч сам жував безперервно цілісінький день (Ю. Яновський); В діброві було тихо, тільки десь в кущах безупинно свистіла омелга (І. Нечуй-Левицький); Час ішов невпинно, невблаганно (П. Колесник); Шурка Понеділок стояв поруч із Галею і відчував, як неспинно тремтить вона (Ю. Смолич); З хмар безперестанно дощ хлюпотів (Я. Щоголів); Краньцовська говорила безперестанку (Лесь Мартович); Усе навкруг оповило димом, безперестану били гармати (П. Кочура); Божко безнастанно повчає всіх, що газета повинна обрости активом сількорів (Т. Масенко); За право білорусів зватися людьми боровся Купала ненастанно (М. Рильський); Якщо не живе в нас повсякчас любов, то, замість розширятись, дедалі вужчає тунель, котрим захоплено женемось (О. Забужко); Там, на печі старої хати, де вона беззмінно пролежала останні п'ять літ, вникаючи в свої тяжкі болі, все було знане, звичне (В. Бабляк); Ніч непривітна настала, безмісячна, дощ цілонічний Зевс проливав, і віяв вологий Зефір безустанно (переклад Бориса Тена); Біль, що невідступно ятрить свідомість і єство, нічим не затамувати (В. Логвиненко); Всі спроби дітей викрити Павликів секрет незмінно розбивались об замкнені дверцята сарайчика (О. Донченко); Шкода людей, що самі собі ставлять межі повсякденно і повсякчасно різними побутовими умовностями і стають рабами вигаданих необхідностей (О. Іваненко); Як вони поспіль не радилися, що не думали, нічого не придумали (І. Чендей); Заходила осінь ..Сірі, холодні, металево-олов'яні хмари безперестань клубилися за шпичастими горбами (Г. Коцюба); — Трикляття ідолу, що нам за Бога стався, А з голоду та холоду мремо! Даремно ждати: він одно знущався, Ошукував, з надій пореготався... (переклад П. Грабовського); Не диво, що Владек одсиджував перманентно не більше, як місяців зо два, зо три, а іноді й рік... (О. Досвітній); Конон безпереч чадів люлькою (П. Кочура); Городянин обернувся до юнака, що поряд сидів, схилившись на чемодані й невідривно читав книжку (А. Хорунжий); Стоїть (Ліна) у дверях майстерні та безвідривно дивиться, як працює товариш Курінний (О. Гончар).

ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил., ПРОЖО́ГОМ (ПРОЖО́ГА) підсил., СТРІМГОЛОВ підсил., СТОРЧГОЛО́В (СТОРЧГОЛІВ) (СТОРЧГОЛОВО́Ю) підсил., НАВЗА́ВОДИ підсил., ЧИМДУ́Ж підсил., ЧИМДУ́ЖЧЕ підсил., ЩОДУ́ХУ підсил., ГАЛО́ПОМ підсил., ПРИ́ТЬМО́М розм., ШВИДКОМА́ розм., ШИ́БКО розм., БІГЦЕ́М розм., ҐВАЛТО́ВНО (ҐВАЛТО́ВНЕ) розм.; МИ́ТТЮ, ВМИТЬ (УМИ́ТЬ), МИТТЄ́ВО, РАПТО́ВО, МИГЦЕ́М, МОМЕНТА́ЛЬНО, ЖИ́ВО, ПО́МАХОМ, ОПУ́КОЮ, БЛИСКАВИ́ЧНО підсил., ЛЬО́ТОМ розм., МА́ХОМ також із сл. одним, розм., ВМЕНТ (УМЕ́НТ) розм., ДУ́ХОМ також із сл. одним, розм., ДУШКО́М розм., УДУ́Х (ВДУХ) розм., ТЕЛЬМО́М діал., ПО́СМИКОМ діал. (за дуже короткий проміжок часу); МОТО́РНО, ЖВА́ВО, ЕНЕРГІ́ЙНО, РУХЛИ́ВО (перев. про темп роботи, виконання чогось); АЛЕ́ГРО муз., ПРЕ́СТО муз. (перев. про темп виконання музичних творів). Жовніри скочили на коней. Все це робилось похапцем, швидко, жваво (І. Нечуй-Левицький); Поїзд,.. вихопившись з кам'яної тісноти міста, стрімко помчав назустріч хмарному надвечір'ю (С. Журахович); Машина щодуху летіла по шосе. Молодий водій зосереджено дивився.. на зелені клени, що стрімливо мелькали по боках (В. Москалець); Родинне життя надзвичайно якось скоро увійшло в свою колію (Г. Хоткевич); По стернях батько плуг веде, Важка робота хутко йде (Я. Щоголів); Риба бистро ріку перепливає (Марко Вовчок); Пливи, пливи, утко, Проти води прудко (пісня); Бойцун шпарко подався до своєї кімнатки (Є. Куртяк); Славно йде (Овдій) — легко, гінко (Є. Гуцало); Ранок — хоч напийся, небо чисте, прогнози на ясність, тож мерщій у дорогу (О. Гончар); Кінь стрілою плигнув уперед, галопом помчався до застави (Ю. Збанацький); Вихором вилітає (Тоня) з кімнати (І. Кочерга); Дівчатка зірвалися вихорцем і побігли (С. Журахович); Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей (В. Сосюра); Жваво, поривчасто бігаючи навколо мольберта, він.. вдивлявся у розпочату картину (В. Козаченко); Робота йшла день у день, бігла невпинно, як гарячий кінь (І. Нечуй-Левицький); Хто скаче так шалено до їхнього табору? (Григорій Тютюнник); Кинулись вони прожогом до їжі, забувши нас і привітати (В. Самійленко); Дівчина засміялася, кивнула головою і стрімголов кинулась до хати (М. Стельмах); Іноді й сам (Михайло) іще як захватить їх кури з свого города, то аж сторчголов летять (А. Тесленко); Крізь спорожнілий Збараж навзаводи мчали козацькі полки до Львова (Р. Іваничук); Ольга чимдуж поспішає (А. Хижняк); Командир батареї чимдужче побіг до попереднього танка (П. Панч); Юрко біжить галопом аж до Гафіїного перелазу на городах (П. Козланюк); Через кладку притьмом мчав чоловік (М. Рудь); Вернулася (дівчина) в хату, швидкома причепурила перед настінним поколотим дзеркалом пишні темно-русяві коси (І. Вирган); Стій ти, човен, не шибко біжи (П. Чубинський); Обійшов (Дмитро) машину, бігцем кинув оком, чи чогось не пошкодили (Г. Епік); — Мушу поспішати, і то ґвалтовно (П. Панч); Турн миттю нарядився в збрую, Летить, щоб потрошить Троян (І. Котляревський); Тарас Бовкун не розгубився. Побачивши німців, він відразу зважив ситуацію і вмить зник (О. Довженко); Умить забуто все (М. Рильський); На її миттєво побілілому обличчі затремтів страдницький вираз (Є. Гуцало); Одскочив козак до ліщини, І помах короткий раптово на ворога ліг. І вершник обм'як (М. Стельмах); Над шляхом шугнула машина мигцем (М. Бажан); — Казали, щоб моментально бігти на вокзал (В. Еллан); Давай, мати, вечеряти, давай, мати, живо (коломийка); Він дійшов до кінця гон, помахом переорав обніжок і врізався в землю Ремеза (С. Скляренко); Онилка кинулась до мене опукою (Ганна Барвінок); За блискавично поставленими ґратами на арені починають плигати леви (Ю. Яновський); — Почекай трохи, поки я видою корову, бо вона ж така вреднюча у мене, що льотом у шкоду вскочить (М. Стельмах); Княжна попускає поводи — і кінь, мов блискавка, злітає в повітря, одним махом бере неширокий потік (Д. Міщенко); Там вони підкотили по рельсах вагони, вмент накинули до них східці (В. Підмогильний); Кобза і Марко духом поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків (О. Стороженко); Всі підносять чарки, вихиляють душком (І. Франко); — Я вдух, от таки зараз і прийду, — сказала Мартоха (Леся Українка); Двері відчинилися, і ввійшла — ні, вбігла, влетіла тельмом Шимонова (І. Франко); Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки... (Марко Вовчок); Моторно працювали піонери. Швидко зносили снопи, а старші ставили копи (О. Копиленко); Майор Яцуба.. енергійно порядкує, розподіляє місця, вносячи лад і поправки на ходу (О. Гончар); Він рухливо, заклопотано та рвучко вітається, знімає маленьке пенсне з обідкою золотою (Т. Масенко); Кулемети престо вибили дробний марш (Б. Олійник). — Пор. 2. поспі́шно.