невтоленний

НЕПОГАМО́ВНИЙ (про відчуття, почуття, переживання тощо — який важко або неможливо заспокоїти, задовольнити, вгамувати), НЕВТОЛЕ́ННИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, НЕВТОЛИ́МИЙ. В ньому прокинувся голод, дикий, непогамовний, незборимий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); Стояв старий біля мартена, Немов на вахті при вогні, І сила праці невтоленна Кипіла в серці, в глибині (Я. Шпорта); Все це міг тоді втямити Данило, коли спить цей повільний в рухах, сповнений невситним трудолюбством колгоспник (О. Копиленко); На його змарнілім лиці знати було ненаситну цікавість (О. Маковей); Безкрайнє море світла затопило все й розпалило в душі і мрії, й тугу, й невтишимі чуття незримі... (Уляна Кравченко); У вікна всі дивились ми з вагона, І з невтолимим болем уявляли Сліди війни, потворні, мов кошмар (М. Рильський). — Пор. неосла́бний, 2. неперемо́жний, 1. нестри́мний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтоленний — невтоле́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невтоленний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. невтоленний — неутоленний, -а, -е. Те саме, що невтолимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невтоленний — НЕВТОЛЕ́ННИЙ, НЕУТОЛЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що невтоли́мий. Стояв старий біля мартена, Немов на вахті при вогні, І сила праці невтоленна Кипіла в серці, в глибині (Я. Шпорта); І встав народ, як грізний лев, Як невтоленний гнів! (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  5. невтоленний — НЕВТОЛЕ́ННИЙ, НЕУТОЛЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що невтоли́мий. Стояв старий біля мартена, Немов на вахті при вогні, І сила праці невтоленна Кипіла в серці, в глибині (Шпорта, Вибр. Словник української мови в 11 томах