невтишний

НЕОСЛА́БНИЙ (який проходить, відбувається, триває без ослаблення, не зменшує сили свого вияву), НЕПОСЛА́БНИЙ, НЕПОГАМО́ВНИЙ, НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВТИХА́ЮЧИЙ, НЕВТИ́ШНИЙ (про якийсь процес, природне явище, почуття тощо — безперервний і неослабний); НЕВІДРИ́ВНИЙ, БЕЗВІДРИ́ВНИЙ рідше (про погляд, увагу). Заруба бачив і почував, що люди слухають його з неослабною увагою (В. Кучер); Книга.. від початку до кінця читається з непослабним інтересом (В. Козаченко); Твої слова, не вмиті потом Непогамовного труда, Пролинуть непотрібним льотом, Не залишаючи сліда (М. Рильський); Ніяка сила не могла витравити з його душі тієї невсипущої любові до людей, до рідної землі, яка жила в ньому (Ю. Збанацький); Спасибі, Вам.. від усього мого серця, а це більше за Вашу невсипущу працю на користь рідній мові (Панас Мирний); Вітер. Невтихаючим потоком стрімко несеться при землі його незрима буйна сила (І. Волошин); Червоні випіки рум'янцю на її смаглюватих щоках свідчили про невтишні бурі, які бушували в Лялинім серці (П. Загребельний); Ладигін продовжував мовчати, але його очі з невідривною увагою дивилися на Буланова (М. Ткач). — Пор. 2. наполе́гливий, 1. напру́жений, 1. непогамо́вний, 1. пості́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтишний — невти́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невтишний — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. невтишний — -а, -е. Те саме, що невтишимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невтишний — НЕВТИ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що невтиши́мий. Тільки червоні випіки рум'янцю на її смаглюватих щоках свідчили про невтишні бурі, які бушували в Лялинім серці (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  5. невтишний — НЕВТИ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що невтиши́мий. Тільки червоні випіки рум’янцю на її смаглюватих щоках свідчили про невтишні бурі, які бушували в Лялинім серці (Загреб., Спека, 1961, 276). Словник української мови в 11 томах