невірогідний

СУМНІ́ВНИЙ (який не викликає твердої впевненості), НЕПЕ́ВНИЙ, МАЛОЙМОВІ́РНИЙ, ПРОБЛЕМАТИ́ЧНИЙ, ГІПОТЕТИ́ЧНИЙ, НЕВІРОГІ́ДНИЙ, НЕДОСТОВІ́РНИЙ, НЕПЕРЕВІ́РЕНИЙ (про дані, факти і т. ін. — побудований на чутках). Мохнацький.. просто й переконливо доводив сумнівну гіпотезу про ймовірність існування єдиної прамови для всіх індоєвропейських мов (Р. Іваничук); Я досі навчилась вірити.. в хірургію, а всяка терапія для мене річ непевна (Леся Українка); — І оце таке в нашій хаті світитиме? — посміхнулась Вутанька: не то що матері, навіть їй це здалося малоймовірним (О. Гончар); Невірогідним здається, але факт: відважні біляківці відстояли село (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невірогідний — невірогі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невірогідний — ФАНТАСТИЧНИЙ, НЕЙМОВІРНИЙ, о. вилами по воді писаний, д. недостовірний, (- джерело) ненадійний; пр. НЕВІРОГІДНО, див. НЕЙМОВІРНО, і п. ф. від невірогідний. Словник синонімів Караванського
  3. невірогідний — -а, -е. Позбавлений вірогідності; недостовірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невірогідний — НЕВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. Позбавлений вірогідності; недостовірний, неймовірний. З досади блідну, Бо не вміщу в класичний ямб Реальність цю невірогідну (І. Муратов); Легендам властиво пояснювати невідоме через невірогідне або виключне в неймовірному ступені (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. невірогідний — НЕВІРОГІ́ДНИЙ, а, е. Позбавлений вірогідності; недостовірний. Невірогідним здається, але факт: відважні біляківці відстояли село (Ле, Мої листи, 1945, 200); Багато людей [під час землетрусу] стали свідками майже невірогідних змін грунту (Знання.., 3, 1967, 11). Словник української мови в 11 томах