1. Словник синонімів української мови

невірство

НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Але найдивовижніше, мабуть, те, що такого роз'їденого невірою в себе інтелігента, як Федь Шостенко, Оля все ж таки полюбила! (Ю. Шовкопляс); Невір'я.. починається од опльовування того, що зроблене матір'ю чи батьком (М. Рудь); Не можна вірити, коли не віриться.. Тяжко ховати свою віру чи своє безвір'я (Леся Українка); На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Б. Грінченко); "Гарна дівчина", мусив визнати Роман, подолавши свій стійкий.. скептицизм щодо "зовнішньої" жіночої краси (В. Минко); Настав час, коли Франків скепсис і Павликів ентузіазм знайшли своє примирення (П. Колесник). — Пор. зневі́ра, недові́р'я.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невірство — неві́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. невірство — -а, с. Те саме, що невіра 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невірство — НЕВІ́РСТВО, а, с. Те саме, що неві́ра 1. Вкупі зо мною ти [народ] йти не схотів, На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Б. Грінченко); В цю сумну добу невірства, Що касує всі догмати, Я вам казочку побожну Нині хочу розказати (В. Самійленко). Словник української мови у 20 томах
  4. невірство — НЕВІ́РСТВО, а, с. Те саме, що неві́ра 1. Вкупі зо мною ти йти не схотів, На працю мою ти з невірством глядів, Мов бачив нещирі заміри (Гр., І, 1963, 60); В цю сумну добу невірства, Що касує всі догмати, Я вам казочку побожну Нині хочу розказати (Сам., І, 1958, 251). Словник української мови в 11 томах