негативний

ВІД'Є́МНИЙ (який є величиною, взятою зі знаком мінус; менший від нуля), НЕГАТИ́ВНИЙ мат. Число зі знаком мінус /-/ називається від'ємним (з підручника); Негативне число.

НЕГАТИ́ВНИЙ (який заслуговує на осуд, викликає несхвалення); ТЕ́МНИЙ (про справу, діяльність, аспект чого-небудь і т. ін.); ТІНЬОВИ́Й (перев. зі сл. бік, сторона, аспект і т. ін.). Його (селянина) збудила до громадського життя революція, з усіма позитивними й негативними рисами його суспільної верстви (В. Еллан); Пальоха не схотів чесно трудитися, а вдався до спекуляції, до якихось темних махінацій (А. Хижняк).

НЕГАТИ́ВНИЙ (який не виражає позитивного ставлення до кого-, чого-небудь, заперечує що-небудь); ЗАПЕРЕ́ЧНИЙ, ЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ рідше (який містить у собі заперечення чого-небудь). Негативна оцінка; Негативний відгук; — Будемо любити мої уроки?.. Мігалаке запитав таким проникливим голосом, що відповідь не могла бути заперечною (Ірина Вільде); Сміх той був не тільки заперечливий, але й знущальний щодо пропозиції Захара (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негативний — негати́вний 1 прикметник поганий; заперечливий; який свідчить про відсутність чого-небудь; протилежний очікуваному; зі знаком мінус; заряджений так само, як електрон — фіз., техн. негати́вний 2 прикметник від: негатив — фото Орфографічний словник української мови
  2. негативний — [неигатиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. негативний — I -а, -е. 1》 Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, а заслуговує на осуд; прот. позитивний. || Який не виражає схвалення чи позитивного ставлення до кого-, чого-небудь. || Несприятливий. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. негативний — Уємний, відмовний, заперечливий, противний Словник чужослів Павло Штепа
  5. негативний — НЕГАТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, заслуговує на осуд; протилежне позитивний. В часі моїх гімназіальних студій Дрогобич був містом, дуже багатим на негативні прикмети (І. Словник української мови у 20 томах
  6. негативний — негати́вний (лат. negativus) 1. Заперечний (напр., негативна відповідь), від’ємний (напр., негативний електричний заряд). 2. Пов’язаний з негативом. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. негативний — НЕГАТИ́ВНИЙ¹, а, е. 1. Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, а заслуговує на осуд; протилежне позитивний. Словник української мови в 11 томах
  8. негативний — рос. негативный 1. Заперечний, від'ємний (напр. негативне ставлення до когось, чогось). 2. Пов'язаний з негативом (тим, що не задовольняє когось). Eкономічна енциклопедія