негаснучий

НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет., НЕПОГАСИ́МИЙ рідко; НЕОПАЛИ́МИЙ поет. (перев. про любов, кохання). Тільки тепер дівчина зрозуміла, що допомоги чекати даремно. Але невгасимий інстинкт життя викликав химерні образи (О. Донченко); Чехов здавна увійшов у моє серце, як міцна й незгасна любов (М. Рильський); О як було любо тоді, моя непогасная мріє! (В. Сосюра). — Пор. неме́ркнучий, неосла́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негаснучий — нега́снучий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. негаснучий — -а, -е. 1》 Який постійно горить, світить, не гасне. Негаснуча зірка. 2》 перен. Який весь час існує, діє, не втрачає свого значення, своєї сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. негаснучий — НЕГА́СНУЧИЙ, а, е. 1. Який постійно горить, світиться, не гасне. Негаснуча зірка; * У порівн. Очі засіяли в нього Молодим, негаснучим вогнем (Я. Шпорта). 2. перен. Який весь час існує, діє, не втрачає свого значення, своєї сили. Словник української мови у 20 томах
  4. негаснучий — НЕГА́СНУЧИЙ, а, е. 1. Який постійно горить, світить, не гасне. Негаснуча зірка; *У порівн. Очі засіяли в нього Молодим, негаснучим вогнем (Шп., Ти в серці.., 1954, 144). 2. перен. Який весь час існує, діє, не втрачає свого значення, своєї сили. Словник української мови в 11 томах