негоже

НЕПОРЯ́ДНО (не так, як годиться, як слід з погляду порядності), НЕДОСТО́ЙНО, НЕГІ́ДНО, НЕГА́РНО у знач. предик., НЕДО́БРЕ, НЕПРИСТО́ЙНО, ПОГА́НО у знач. предик., підсил., НЕГО́ЖЕ у знач. предик., НЕ ГОДИ́ТЬСЯ у знач. предик., перев. з інфін., ГРІХ предик., підсил. розм., ГРІ́ШНО у знач. предик., підсил. розм., ГРІ́ШКА предик., дит., НЕХО́РОШЕ рідко (недозволенно з морально-етичного боку); НЕЧЕ́СНО, БЕЗЧЕ́СНО підсил. (у суперечності з вимогами честі, порядності); НИ́ЗЬКО, ОГИ́ДНО підсил., ГИ́ДКО підсил., ЧО́РНО підсил., ПО-СВИНЯ́ЧОМУ підсил. розм., ПО-СВИ́НСЬКОМУ підсил. розм. рідше, ПО-СВИ́НСЬКИ підсил. розм. рідше (найвищою мірою непорядно, аморально, лицемірно і т. ін.). Графові донесли, буцімто пані Барбара з паном сотником недостойно поводилася (І. Ле); — Прости, друже мій! ..Так, справді, се негідно, мені сором за себе (Леся Українка); Дратують мене оті "парочки", заздрісно стає, хоч і чую, що це негарно, що недобре нарікати на свою долю (М. Коцюбинський); Ви не кричіть на мене. Це непристойно. Це некультурно (А. Шиян); Не знала вона, що то гарно, що погано, що треба робити, що ні, що соромно, що не соромно (Панас Мирний); Негоже зневажливо говорити про хліб. Народ цього не любить (І. Волошин); (Маруся:) Та не можна ж їм (ченцям) битися, рубатися. Гріх другого убивать (Панас Мирний); — Може, й грішно з таким звертатись до чоловіка, — зашепотіла, ковтаючи сльози й слова, — але ж до кого тоді? ..Тяжкою я ходжу, Свириде Яковлевичу (М. Стельмах); (Гострохвостий (до Горпини):) Ви думаєте, що я нечесно жартую з Оленкою? Вірте мені, я чоловік чесний (І. Нечуй-Левицький); — Помсти не бійтесь! ..Та й не буде помсти. Бо то було б безчесно (О. Гончар); Васі захотілося заплакати від образи. Його обдурили, підло і низько обдурили (В. Собко); Раптом їй стало ясно, що Клименко не помиляється. Але як вона гидко повелася з ним! (О. Гуреїв); Марті він чомусь здався в ту мить страшенно схожим на отих святош, які чорно грішили цілий рік, а потім на два тижні ходили одмолювати гріхи в київську Лавру (В. Собко); (Марта:) Ну, а де ж воно так ведеться: прийшов — не поздоровкався, напився — не подякував, по-свинячому обійшовся (С. Васильченко).

ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм., КА́ЗНА-ЯК розм., ТАК-СЯ́К (СЯК-ТА́К) розм., НЕВА́ЖНО розм. рідше, ПАСКУ́ДНО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЯК зневажл., ХУ́ДО заст., ЛЕ́ДА-ЯК діал. — Невдоволення собою — гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); — Ні. Недобре зробив батько... — Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив (заводу) працював незадовільно (з газети); Ти пам'ятаєш, — сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); (Конон:) Чого так дивишся на мене? (Женя:) Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка — Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); — Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися (Марія) почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); — Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! — каже, усе-таки за вікном, голос. — Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з'їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).