негодящий

НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст.; НЕСПРОМО́ЖНИЙ, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗВЛА́ДНИЙ, НЕ В СИ́ЛІ (СИ́ЛАХ), НЕ В ЗМО́ЗІ (СПРОМО́ЗІ) (з інфін. — який хоче або повинен, але не може щось зробити); НЕПРИДА́ТНИЙ до чого, НЕЗУГА́РНИЙ до чого, з інфін., розм. (який не має навичок до чого-небудь, не вміє робити чогось); НЕГО́ЖИЙ на що, до чого, розм., НЕГОДЯ́ЩИЙ до чого і без додатка, розм., НЕ ГО́ДНИЙ (НЕ ГО́ДЕН) з інфін. і без додатка, розм., НЕГІ́ДНИЙ на що, до чого, рідко (неспроможний фізично що-небудь робити). Почуває сама (Катька), що нездатна тепер думати над чимось так же ясно й просто, як раніше (Л. Смілянський); Хоч нездібний до публічної служби, він, проте, не був зовсім сліпий (І. Франко); Добираючи слів, він зауважив, що війна — річ жахлива, хоч досі людство і неспроможне цілком її уникнути (П. Кочура); Лютиться стара, а вже нічого не годна вдіяти — безсила боронитися (Г. Хоткевич); А він продовжує зустрічатися із Зінькою, і це вона знає, але перешкодити чи припинити ці зустрічі безсильна (А. Шиян); Будучи безвладним заперечити своєму начальнику, зібрав (секретар) миттю папери, уклонився і пішов собі геть (Г. Епік); Солдат віддав знамено до музею, Хоч був не в силі здержати сльозу (В. Бичко); Очі не в змозі були одірватися від його карих очей, що вабили до себе, підкоряли (А. Шиян); Вдався Улас до сільського господарства зовсім непридатним (Григорій Тютюнник); До самих Семидолів Настуня не промовила й слова, і Мірошник почував себе зніяковілим школярем, він був незугарний викликати її на серйозну розмову (М. Зарудний); Звісно, вони не помилують за подібні штучки, та йому дарма. Все рівно він ні до чого негожий став (О. Гуреїв); Зовсім негодящий Онисько до будь-якої роботи (Григорій Тютюнник); — А я б що з таким чоловіком подіяла, що робити не годен? (М. Коцюбинський); От ще остатня надія, — може, буде негідний на службу. Та на лихо собі Корній вдався парубком гарним, — високий, дужий (Леся Українка). — Пор. 1. безпора́дний, 1. невмі́лий, 1. незді́бний.

НЕПРИДА́ТНИЙ для кого-чого, на що, до чого і без додатка (про предмети, речі тощо — який не годиться, не підходить для використання, користування), НЕГОДЯ́ЩИЙ розм., НЕГО́ЖИЙ розм., НЕГІ́ДНИЙ рідше, НЕЗДА́ТНИЙ перев. для кого-чого, розм. рідше; НЕПІДХО́ЖИЙ, НЕПІДХОДЯ́ЩИЙ розм. (для кого-чого і без додатка — який не підходить для певного призначення, певної функції); НЕПРИЙНЯ́ТНИ́Й (про умови, пропозиції тощо — який не може бути прийнятий, з яким не можна погодитися). На запасних коліях стоїть кілька дуже старих, вже непридатних паровозів (О. Копиленко); Наш колгосп освоїв повністю передбачені угодою негодящі землі і засадив їх цитрусовими (Ю. Яновський); Немає ніякого криміналу, коли автор вдається до цензури, котра може негідний задля неї твір заборонити (Панас Мирний); (Джонс:) Не знаю, чи путня глина.. (Річард:) Для скульптури вона нездатна (Леся Українка); Багацько дечого міг би ще Данило прирозуміти, ..але всі ті засоби здавалися йому непідхожими, нездатними (Л. Яновська); Він почав доводити Філіппе, що його план загального наступу неприйнятний (Ю. Бедзик).