1. Великий тлумачний словник сучасної мови

негодящий

негодя́щий

-а, -е.

Непридатний для використання, вжитку (про предмети, речі і т. ін.).

|| Худий (про живі істоти).

|| Неспроможний фізично що-небудь робити; немічний.

|| у знач. ім. негодяще, -щого, с. Те, що непридатне для використання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негодящий — негодя́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. негодящий — див. поганий; слабий Словник синонімів Вусика
  3. негодящий — Негожий, негідь, дрантивий, покидьки, погань, поганий, див. барахло, лахміття, мусор, скрап Словник чужослів Павло Штепа
  4. негодящий — НЕГОДЯ́ЩИЙ, а, е. Непридатний для використання, вжитку (про предмети, речі і т. ін.). – Коли б же хоч долото яке нікчемне, хоч паля яка негодяща! Не було нічого (Марко Вовчок); Розбираємо полагоджені двигуни, міняємо негодящі деталі (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. негодящий — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст. Словник синонімів української мови
  6. негодящий — Негодя́щий, -ща, -ще Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. негодящий — НЕГОДЯ́ЩИЙ, а, е. Непридатний для використання, вжитку (про предмети, речі і т. ін.). — Коли б же хоч долото яке нікчемне, хоч паля яка негодяща!... Словник української мови в 11 томах
  8. негодящий — Негодя́щий, -а, -е Негодный. Словник української мови Грінченка